Рівновага

Туманними покоями Орфея,

Безмежним лабіринтом Аріадни,

Кручами багряного домену пекла,

Вічнозеленими полями Раю;

Кожен з нас по-своєму являє шлях,

Яким крокує по життю вальяжно.

В свідомості у кожного своя війна,

Реальна чи надумана, усі відважно,

З вогнем у серці благородної надії,

Блукають всесвітом у пошуках того,

Що подарує почуття блажества миру,

Стабільності, руйнації міцних оков,

З якими породила нас природа,

Невтомного сумління і амбіцій,

Які нас спонукають знову й знову

Крутитись у нестримному суспільстві.

Набутий з часом досвід дозволяє

Пізнати первозданну рівновагу,

Коли блаженна мить нагряне

Спинитись на секунду, у бажанні

Відчути наслання душевного балансу,

Поринути в захоплення від різномаю

Незнаних у буденності, прекрасних,

Емоцій бестурботності, цупкої мани

Одвік незвіданих поривів щастя

Відсутності відзнак свого буття;

Спокою, довіку стати непідвладним

Земним тривогам. Мій час уже настав.