Нарциси

Посеред кожного саду весною,

розцвітають білі нарциси.

Дай їм сонця вдосталь з водою

то побачиш шляхетні їх риси.

Та не всім нарцисам пасує,

схожий догляд й подібна турбота.

Є підвид, що охоче кров попсує,

ніц не вдієш, така в них робота.

Піднімають вгору голову високо,

марнославно б’ють себе в груди.

А в душі, десь, дуже глибоко,

розуміють, що теж вони люди.

Та ж не можуть зірватись на ноги,

побігти швидко аби впала маска.

За якою чатують душевні знемоги

й тихій шепіт:“врятуйте будь ласка”.

Опускають шляхетні ті квіти,

пелюстки білосніжні,як відцвітуть.

Сезон скінчено, а що ж людям робити?

Вони мертві, але вони далі живуть.