Чужинець

Знов ідеш, похнюпивши ніс.

Ну, чого ти?

Навіть місто навколо тебе

рожевощоке,

на перший погляд.

Ти ж бо — випавший з тасування колоди джокер.

Не потрібний собі, тим паче тому, хто поряд.

Востаннє підводив очі на перехресті, коло церкви,

де старіє вкопаний дороговказ.

Довелось обирати із двох доріг

і ти вибрав найгірше — нас.

По жовтим цеглинам украденої бруківки,

До карткових будинків з однаковим номіналом.

Головне, щоб не було вітру, а так нормально.

Навіть можна жити, та це не точно.

Заблукалий чужинець,

студент-заочник,

скинутий у таблиці на саме дно.

Нíчого з тебе взяти нормальним людям,

хіба що...

Покажеш знову свій фокус?

Перетвориш воду в вино?