елегія
521320
я звик записувати власні думки,
особливо якщо вони
щойно відкриті.
в цьому процесі є
щось від інформаційної війни,
наче невидимий захист
від всесвітніх ексцесів.
або атака – загалом
бути самим собою
чомусь для більшості виклик.
ти мусиш стримуватись –
аби невагомі речі
обирали твої долоні,
а не саморуйнівні
за суттю відгуки.
отож, мовчи.
нехай відкриття
надходять п'янкими відчуттями
звідусіль.
мовчанка, коли
вона дзвінка, надолужує
втрачені сили.
кому сказати
завжди знайдеться.
бути почутим – то
такий привілей.
сьогодні надворі
напрочуд тепла погода,
отже, осінь золота –
то думок філософських елегія!
21.10.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯