...
000103
Ти з'являлася всього лиш на годину.
Замало часу, як для каяття.
Ти розбавляла ту страшну картину
Мого одноманітного буття.
Я тут чекатиму хоч вічність
Легкого доторку твоїх холодних рук.
Не стільки бачили прощань вокзали,
Як були пам'ятники свідками розлук.
30.10.23
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯