Червонопикі ельфи
В далеких снігових галактиках
живуть червонопикі ельфи зграями.
Їх гнізда там займають ціле дерево,
а сонця світять там у формі райдуги.
Сьогодні ми зустрілися з частиною,
яка прийшла сюди своїми лапами.
Частина ця від ельфа половина є,
Яка ходити може, бігати і лазити.
Частина інша мріє десь під сонцями,
і її вуха — там в гнізді на дереві.
Якщо сьогодні вам потрібно слухати,
частина друга допоможе вухами.
Якщо потрібні ноги — це до нижньої,
Із нею швидше рухатись у сутінках.
Блукати десь серед зірок засніжених,
перебираючи місця в катáлогах.
Вухаста пика у гнізді очікує
Свою прекрасну другу половинку,
З міжгалактичної прогулянки до неї,
Біжать натомлені мʼязисті ноги.
Червонопикі ельфи – це не просто так.
Вони сканують світ у формі райдуги.
І хоч вони й сліпі, але все бачать,
Хоча й ногам без вух було би байдуже.
Оці істоти, десь посеред всесвіту,
Живуть за тими дивними законами,
Не знаючи, що десь під новим сонцем,
Існують пики, вуха й ноги, зʼєднані.
Яким буває просто байдуже до всесвіту,
І райдуга їх зовсім вже не збуджує,
І зовсім не до пошуків гармонії,
Хіба що пики в них бувають різнобарвними.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.