По різні сторони барикад

Боже, дав ти мені життя

Втомився оберігати і одразу ж відняв

Хотілось би перестати відчувати шкірою відсутність безпеки чи марних людських обітниць

Якщо вкажуть на зелену траву і назвуть її споконвічно синьою, моєю реакцією буде лиш сміх

Знаю, що на все воля твоя, але хочу не бачити більше дітей в панамках із камуфляжу

Не дивитись у змучені обличчя людей, яких хочеться своїм тілом від світу сховати

Гуляючи парком, боже, можна легко почути крики, тобою ж створених, маленьких дітей, що щиро бояться співу сирен

Знаю, ти міфічних істот не дуже любиш, але, якщо провести опитування в Дії, з великою перевагою виграють ті сирени, що рожеві, зелені, подекуди сині

Хочу перестати бачити в магазинах прикраси, що несуть за собою вигляд патронів злісних

Обирати собі гарні записники, яких прикрашають фото будівель, які мені вже ніколи в житті не відвідати

Проходити повз церкву, чути дзвони, ловити істерики, яких зараз сумнозвісно люблять називати «тригерами»

Вдивлятись у сльози діток, розглядати в них щасливі обличчя тих, кого зараз оспівують

Боже, чула, що в тебе також є тригери, такі як: «смерть, насправдивість, війна»

Ось тільки не розумію, чого ти боїшся, якщо все одно їх ще не зустрічав

Попередження: якщо зустрінемось по різні сторони барикад, я тебе ховати від розправи людства не буду

Ти ж бо мене також не захищав, незалежно від віку, душевного стану, довжини волосся чи кольору біблійної палітурки

2 серпня