Зіниці не вбачають різниць

Нігті прорізають світлу шкіру долонь, червоний жар заполонив неспокійне лице

Хто посмів осквернити його людським іменем, якщо він за правом свого народження - «Все?»

Немов фарбами по паперу, червоними візерунками обмальовує тіло батіг - знаю, не найкраща звичка, але ніяк інакше мені не дозволять зустрітися з ним

Доводиться щиро визнавати, що помста на смак гірша за дим

Їхні зіниці не вбачають різниць

Дозволь мені бути собою в тобі

Позбавитись пильності

Втратити зір

Переповнюватись можу лише тоді, коли в мене абсолютно нічого нема

В кожній маленькій правді ховається велика брехня

Кожен дотик приховує загострений ніж

Дозволь мені бути «своєю» серед «твоїх»

Зірки падають з неба, проте наша історія ніколи не мала права зберігати в собі бодай частинку покинутих мрій

Дозволь мені бути «твоєю» бодай у призмі брехні

Доторкнись

Розчинись

Дозволь приректи тебе Своїм