Тут зима...

20047
Публікація: 29.11.2023
Вірш
Завершено

Тут зима... Біле пір'я негоди

Застилає й землю, й душу.

Хуртовина відпустила поводи,

Крапки кроків заметіль глушить...

Далечінь світла, та не видно в тумані

Акварелі заходу сонця... Все біле...

Візерунком дивовижної грані

Заповняється все наболіле.

Сніг святий, аж душа іскриться.

На долоні кристал сльозою тане...

Вгору спалахнула смішна синиця,

Думка мою в крила вплітає...

Сонцем зимнім край снів закутаний,

Пісня вільного вітру – снігами.

Теплим зітханням застигло заплутане,

Казку життя створивши складами...

~зима•2018~

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі