КАЛИНА МОЯ КАЛИНА

100115
Публікація: 06.12.2023
Вірш
Завершено

Калина моя, калина,

Стоїш ти одна у полі,

Маєш червону хустину

І свою самотню долю.

А твої тонкі гілочки

Замерзають від морозу,

Не зігріють вночі зірки

І вітри несуть загрозу.

Вся позолочена трава

Тебе зимою вітає,

Чужа техніка військова

Біля тебе догорає...

Калина моя, калина,

Ти бачила злую битву

І як молодий хлопчина

Кричав до Бога молитву.

Тебе, як вірну подругу,

Він все обіймав рукою.

Ось перша куля, ось друга…

Ти його закрила собою.

Остання стрічка патронів…

І ось прийшла допомога:

Хлопці з других загонів

Почули крики до Бога.

Шипіла рація: «Де ти?

Покажи до себе маршрут!»

Відповів хлопчина: «Брати!

Я ось… під калиною, тут!»

Калина моя, калина,

Лиш тільки завдяки тобі

У полі знайшли хлопчину

У тій вогненній боротьбі.

06.12.2023.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі