Рятівний рецепт

Безмежний обрій втратив залишки тепла,

Легка вуаль туману колихається,

Янтарні очі втомлено змикаються -

Сонлива хвиля у минуле понесла:

Крізь вири пам'яті до башти з кришталя,

Куди чаклун приніс дракона немовля.

Алмазні луски відбивають світло стін,

Міражні тріщинки наповнює вогнем,

Енергія летить палаючим кільцем

Назустріч гостю, джерелу стихійних змін.

Істота в полум'я занурилась цілком,

Всмоктала чари ніби тепле молоко.

Відкрився сильний невідомий досі дар,

Розрив у просторі магічного знання.

Як зазирнути у майбутнє навмання?

Терпіння чи руїну несе дитина хмар?

Уламки спогадів ведуть в наступний сон:

Є двоє виживших людина і дракон.

Тремтить земля, ллють небеса їдким дощем.

Віраж крізь бурю та бракує сили крил.

Останній прихисток - гори старої схил.

Юдоль як дражниться безрадісним кінцем.

Дарма маг прагнув зупинити ураган,

Утома крає тіло, в голові дурман.

Шепоче ніжно смерть, приманює за край,

Укритись маною і розчинитись в мить.

Бринить повітря, дух хмаринкою летить

Аби відбитком залишитися бодай.

Глибокий відчай виривається під звід,

А в тілі ящера з'являється сусід.

Такий обман чаклун давно запланував

У пам'ять рятівний рецепт закарбував...