Моїм подругам

Коли втрачаєш ти надію,

І гаснуть зорі уночі,

Згадай вагому ти причину,

Щоб жити далі сміючись.

Дороги пройдені життєві.

І кожен раз- як перший раз.

Яскраві спогади миттєві

Зігріють душу без образ.

Та вранці знову сходить сонце.

І знову вітер нових днів.

Життя буває монотонним,

Але ніколи – без плюсів.

Тримать удар навчила доля,

Вдягати маски- вороги.

Гартує дух сталева воля,

Тримають друзів голоси.

Ламать канони і шаблони,

Не бути зручною для всіх,

Долати вічні перешкоди-

Твій шлях міцний, немов горіх.

Ти плюс на мінус перемножиш-

І буде дивне відчуття.

Зневіру, біль і жаль проводиш

У край холодний небуття.

Зігріє сонце день прийдешній,

Розбудить в серці почуття.

Заграє кольором небесним

Твоє нове й стрімке життя.