не загубись у лісі

не загубись у лісі,

хащах дрімучих древ могучих.

чий ти? чий ти?

чий то стихлий голос

солодко звучить,

чимось сочить соковичавлим;

з ока вичави, те що стирчить.

ти чий? наречений ти,

нарочитий?

чий ти? чий ти?

чи то чинний,

чи понівечений,

той, що вічно кричить

в чистом полі?

по волі долі

довго дерся сім дрегом,

гомоніла вогка земля.

зам’яв, папороті квіт зав’яв

у твоїх руках. край тобі!

криє круком кругом

кра-кра-кра –

то тобі прокльон

на віка. нарікла

на рик ім’ярек,

Мавко…

край серце, край,

кригою вкривай

вулкан.

ткань-ніч

чатує чад чертогу:

чий ти? чий ти?

і чи знайшов дорогу?