Сьогодні вона тримає білосніжну лілію

Муза.

Чи завжди вона одна?

Бо сьогодні в пишних шатах,

А учора в златих латах,

Все до мене поспіша.

То увінчена квітками,

Віє барвами весни.

Іде з вітром прохолодним,

Що подує з-під Десни.

То с кривавими руками,

Шабля з китицей висить.

Із забиттми ногами

Тяжко тугу цю носить

Грізно гаркне і засне

Та ще довго не прийде

Як проснеться, одна мить

Та й учепиться зубами

Гострими як меч кігтями

І засяде як мастак

Буде рвати думи в такт

Душі мрійників поганих

Що не дали творів їй,

Що застрягли в вирі мрій.