Втрати.
— Жахлива втрата, — скрушно промовив король.
— Звісно. Втрачати жахливо. Дружбу. Довіру. Любов. Людей.
Король проігнорував слова пана Дудки. Йому все сильніше здавалося, що слова леді Макбет про найкращого гравця в Королівства, просто порожня заява. Звичайно поки ініціатива була на стороні суперника. Проте його тактика була марнотратством.
— Я вперше бачу, щоб хтось використовував драконів ось так? Дракони чудова фігура для переривання довгої осади. Використовувати їх проти війська — ризикуючи втратити у рядовій битві, це на межі між божевіллям і геніальністю.
— Можливо мій королю. Проте мій патрон прихильник швидкого рішення питань і не скупиться на ресурси, принаймні тим хто працює на результат.
На це леді Макбет захихотіла. Король запитав у пана Дудки:
— Про якого патрона ви говорите?
— О, у пана Дудки є дуже впливові друзі.
— Ваші слова не мають жодного значення у контексті гри, — промовив король.
Його починали дратувати ці божевільні розмови.
— Звісно ви праві. Жодного значення. Ніщо немає жодного значення. Тільки наші суб'єктивні уявлення про те, що щось насправді має значення.
— Я вам не розумію.
Пан Дудка підвів голову.
— Так і розпочинаються війни, перевороти, п'яні потасовки у таверні, дискусії філософів і сварки коханців. Це все просто системи символів. Боротьба за визначення важливості суб'єктивних значень. Проте результат завжди незмінний. Втрати. З обох сторін. Втрата переконаності у правоті, втрата власної гідності, втрата статусу, втрата життя. Хіба це не дивно? Ми надаємо що боремося з ентропією, проте лише нарощуємо її.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!