Гадюка річка.
Війська зіткнулися на мілині яка слугувала переправою через Гадючу ріку. Армія чорнокнижника атакувала берег з допомогою двох досі живих драконів, проте війська королівства, змогли створити гідну систему оборони на іншому березі річки. Навіть з допомогою двох летючих ящурів, вибити оборонців було важко. Будь-які спроби переправитись, зустрічали шквалом стріл і навіть прокляті воїни чорнокнижника не могли подолати цієї перешкоди. Мости північніше і південніше, було зруйновано заздалегідь і єдиним місцем, яке легко було подолати з великим військом, залишилася ця мілина.
Здавалося що силам короля вдалося зламати хребет атаці чорнокнижника. Проте радість була недовгою. За тиждень до урочистого свята дня Джарада — покровителя месників, частина війська Джона Реда, атакувала поселення в околиці переправи. Всі містечка і селища в радіусі тридцяти миль від мілини спалили. Трупи вирізаних жителів, прив'язували мотузкою щоб їх не зносила течія і скидали в ріку, де ті набухали мов потворні бруньки і гнили. Те саме воїни чорнокнижника робили з трупами свійських тварин.
Зовсім скоро ріка перетворилася в смердючий суп, щиро здобренний гнилим мясом. Не дивно що за місяць армія захисників злягла від численних хвороб.
Валтіса Шпара — мисливця, впіймали коли він, намагався витягнути з річки тіла дружини і маленької дочки.
Валтіса повісили і скинули в річку. Він об'єднався з сім'єю.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!