До схід сонця
Серпневого вечора з останніми променями сонця до Січі дочвалав вершник на замореному коні. Здалеку скидався на цигана: обкіпчене обличчя, продимлений одяг, чорний заріст на лиці. Незнайомець не вперше був у цих місцях, знав кожну дрібничку, однак, зітхнувши, зупинив коня біля одного з куренів, прив’язав гривастого до конов’язі, а сам, пильно вдивляючись уперед та постійно оглядаючись назад, увійшов до приміщення. В голові кружляла одна лиш думка: “Аби тільки не впізнали…”
Обкладинку створила Radianta
43051 790
Частина І4210
Частина ІІ3139
Частина ІІІ3116
Частина IV296
Частина V291
Частина VI2123
Частина VII2100
Частина VIII298
Частина IX290
Частина Х2106
Частина XI289
Частина ХІІ384
Частина ХІІІ373
Частина XIV374
Частина XV278
Частина XVI273
Частина XVII273
⋯