До схід сонця

Серпневого вечора з останніми променями сонця до Січі дочвалав вершник на замореному коні. Здалеку скидався на цигана: обкіпчене обличчя, продимлений одяг, чорний заріст на лиці. Незнайомець не вперше був у цих місцях, знав кожну дрібничку, однак, зітхнувши, зупинив коня біля одного з куренів, прив’язав гривастого до конов’язі, а сам, пильно вдивляючись уперед та постійно оглядаючись назад, увійшов до приміщення. В голові кружляла одна лиш думка: “Аби тільки не впізнали…” Обкладинку створила Radianta
43051 790
Публікація: 09.01.2022 - 20.03.2022
Роман
Завершено
Сторінок: 360
Символів: 539 642