Протистояння

Губиться листя під ковдрою снігу,

Військо холодне вдягає броню.

Знову Хурделиця править уміло,

Відсіч готує свою крижану.

Місяці три гартувала морози,

Їх розчиняла у гострих вітрах.

Армія стала — здригнулися боги,

Їх королева Весну вигляда.

Юнка летить закурличеним птахом,

Військо дендритів здіймає гілки,

Ельфи готові стрілу з сагайдака

В армію криги спускати завжди.

Сонце палає, випалює очі —

Плавиться стрімко загін сніговий.

Гілля-списи розривають на клоччя

Залишки вітру й пускають увись.

Стріли свистять, розтинаючи простір,

Всотують трави вологі тіла.

Повінь ковтнула обрубані кості,

Крига на сонці стопилась до тла.

Дівчина знову здолала сестрицю:

Зараз настала квітуча пора,

Жовте світило над нею іскриться

Сяйвом надії, любові й добра.

(Березень 2024 р.)