Палата #6

760143
Публікація: 17.04.2024
Вірш
Завершено

Чому ти такий замкнутий, Фаласієвни син?!

Хіба тебе примушують той гризти парафін?!

Коли твоє вже звільнення з нагорнутих думок?!

Ти ж скульптор з ніком дивним та гарний парубок.

Питань моїх все більшає в розмові із тобою,

Та за недалекоглядністю є трошечки спокою.

Хоча знов чую вигуки тих, яким місця мало:

«Чи не десант часом думають висадити,

Ваше превосходительство?..» кричать до генерала.

© Особистий лікар Бонапартів (ОЛБ) 17,04,2024

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі