Інший вимір

101113
Публікація: 20.04.2024
Вірш
В процесі

Я засинаю в готелі,

а прокидаюся у ліжку в лісі...

Виходжу у вікно, спускаюся сходами до моря,

але повертаю назад –

море перетворилося на болото і знов

таїть у собі жах…

Я заходжу до кафе, бармен наливає абсент...

Якась жінка за столиком лається страшними словами,

широко відкриваючи рот.

Вона схожа на ту, яка була до неї, в іншому сні,

у черевиках із лайна

з її рота вилітали мухи…

У кімнаті – два вікна, я виходжу в те, що веде до лісу

зістрибую з парапету

земля вкрита старою хвоєю

дивлюся, чи є просвіт далеко, вихід із цього лісу...

Бачу, йде чоловік у камуфляжі, його майже

не видно,

він їде, тримаючи за руку маленьку дитину

знаю, що треба знову тікати

Я прокидаюся у своїй кімнаті та ставлю собі

одне й те саме питання:

Скільки мене у цих снах? Хто кому сниться?

Навіщо це все?..

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі