Журба

00018
Публікація: 18.05.2024
Вірш
Завершено

Що ти, сину? Йдеш від мати?

Відпускаєш слід гуляти?

Залишаєш любу жінку,

Свою доньку милу рідну?

Що це значить - повернуся?

Чи чекати не втомлюся?

Це тобі пророк шепоче,

Десь на вухо серед ночі?

Не кидай же, милий друже,

Кого так голубять дуже,

Кого вдома зустрічають -

Щирі очі любі мають.

Повернися, я благаю,

Сліз руками не втираю.

Я попрошу, чесно каюсь,

Тільки й так і залишаюсь..

Ти підеш, підеш, я знаю!

Хоча й силою тримаю.

Рік пройшов, а, може, й два..

Як мала сидить сумна.

Сорому немає, враже?

Ластівочка в небі каже.

Мати все чекає дива -

Бо немає в неї сина.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі