А зорі десь тихі...

42014
Публікація: 27.05.2024
Вірш
Завершено

А зорі десь тихі... Наші давно на межі:

Відлунням добра та попелом правди й сили.

...Твоїм діточкам, Україно, доводиться зараз мужніти

Блакиттю свободи та жовтим світлом надії.

Нехай десь за обрієм є величезні міста,

В яких карнавал та ілюзія «вічних святилищ»,

І зорі десь тихі... Але ми йдемо до кінця

Під прапором вітрів свободи та світла надії! Зуміємо!

Нам доводити марно, що там, за обрієм, — рай...

Коли бачиш пекло на рідній землі, в небосхилі,

Зорі ніде НЕ тихі... Україно рідненька, надай

Сили й наснаги тим, хто з тобою єдині у світлі надії!

~жовтень•2022~

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі