Сірий вир

Знову зауваження до першого абзацу. Як на мене "дмуло так, що навіть дебела тканина дала тріщини" - це непотрібне уточнення. Достатньо того, що "останній буревій пошматував їх". "Та місіс Крейтон усе владнає. Кравчиня задтана полагодити річ, що складалась з суцільних дірок" - це не приклад, як потрібно писати, а лише моє бачення. Більш лаконічні речення краще читаються. Можливо Вам стане в пригоді. "то і діло" - здається, що це теж калька з російської. "...то не на хмарах. А в глибоких..." Можливо не варто розбивати на два речення. Кома перед "а" пасує краще. Не варто в діалозі використовувати складні до вимови слова. Людина швидше скаже "несподіванка", а не "неочікуваність". Наразі дуже подобається стиль. Хоча діалог мені видався дещо затягнутим. Варто подавати лише необхідну інформацію. Таку. що рухає сюжет, розкриває характер героя або створює атмосферу (якщо вона потрібна для поданого фрагменту)

Дякую за Ваші корисні зауваги!

Та це лише суб'єктивна думка. Вам дякую за приємний твір. Читатиму далі .

Вітаю. Коментую в межах "Взаємочитання" Цей вступний розділ гарний. Читається плавно. Цікаво. Стиль приємний, тягне за собою. Гарний перехід на теперішній час в фіналі. Щодо зауважень. "Не проведеш" - мені видається, що це калька з російської. Тому напевнго варто перефразувати. Із суттєвого недоліку, як на мою суб'єктивну думку, це є сумбурність першого абзацу. Гарні метафори, але надто багатослівно. Насмілюсь написати, як воно мені бачеться. "Гігантський жовток розпеченого сонця поволі стікав по небосхилу." Так наче лаконічніше і висвітлена уся Ваша чудова метафора. І, взагалі, перший абзац, варто почистити від зайвих слів, котрі не несуть невантаження. Можливо краше так: "Опускалось в окен. Готувалось до занурення". Бо слово "повільно" повторюється у двох реченнях поспіль. "Полюбляв це з дитинства". Слова "ще з самого" видовжують та переобтяжують речення. В них немає змісту. "Коли уявляв сонце..." Слово "коли" також зайве. І без нього зрозуміло про що і коли йде мова. У наступних абзачах речення уже побудовані гармонічно і читається без залипань. Плавно і приємно. Тож більше зауваг немає. Вступ зацікавив. Читатиму далі. Дякую.

Вітаю) Дякую, за Ваші зауваги, редагування авторське, тому далеке від ідеалу) Зверну увагу на Ваші пропозиції, слушні!

Мені наче слово "продукти" занадто сучасне тут. Може замінити на "харчі", або "торбу"? Також там у вас "кравчинА", замість "кравчиня". і "Гордон хижо вищиритися" Але то дрібниці, сама історія дуже гарна (і сумна), читається легко)

Маєте рацію, підправлю, дякую!)

Нічого собі! Ви мене здивували. Я і по "Дзеркалах" зрозуміла, що ви з описами на ти, але тут прям перевершили саму себе. Думаю, ви дуже швидко прогресуєте і вчитесь. Мені б таку швидкість)

Ой, оце я зашарілася) В "Дзеркалах" мені казали, що описів у мене як раз і не багато, що все йде доволі швиденько, тому дякую)

Мені видався початок трішки затягнутим. Там мало подій і дуже багато рефлексії Барта. Знову-таки він викликає в мене двозначні враження. З одного боку він дійсно тягне на молоду людину двадцяти чотирьох років(ідеалізація жінки і т.д.), проте з іншого занадто суворий і втомлений від життя. Можливо це можна було б розбавити взаємодією з персонажами Міссі, її чоловіком і т.д. Бо щодо Міссі, в мене також не склався її образ. Вона по мені виглядає більше предметом обожнювання, а не людиною. Тепер про хороше, бо твір зрештою мені таки сподобався. Екшн-сцени дійсно на висоті. Написано дуже кінематографічно. Гарно уявляється. Достатньо цікавий сюжетний поворот з явленням привида і його наслідками. Особливості китобійного промислу викликали емоції — негативні звісно, бо китів шкода, але імовірно воно так і задумано. Ну і фінал. Хороший фінал. Відвертий хеппі-енд у цьому випадку виглядав би награно, а так ми маємо щасливий фінал з умовностями))

Дякую за такий розлогий відгук! Цікаві спостереження, Барт в принципі таким +- і задумувався, наче молодий, але враховуючи суворе життя на кораблі з 8 років, вже дійсно доволі втомлений. Щодо рефлексії - намагалася таким чином показати, розкрити його більше, плюс розбавляти флешбеками з минулого, щоби краще уявились Міссі та Гордон. Та буду ще перечитувати, отримала чимало цінних зауважень, які варто реалізувати) Радію, що зрештою історія вам сподобалась, я відверто кажучи, дуже переживала щодо неї (хоча я на рахунок майже всього переживаю, ахаха), бо тематика незвична, легко налажати))

Прокотитися?)))

От халепа, й справді звучить не дуже...)

Хм, неочікувано.

Такого ефекту і хотілось)

Його руки блукали вигинами звабливого тіла, тут невеликий конфуз, адже ви до цього писали, що Місі вдягає просторі сукні щоб приховати вагітність (я маю на увазі, те що вона вже повна). Все більше Барт мені не подобається, користується горем вагітної вдови. Але це великий плюс автору. Тож мої аплодунки))!

Вагітна жінка, особливо у першому-другому триместрі, може бути дуже навіть звабливою - це я вам авторитетно заявляю😁 Цікаво, що ви скажете про Брата далі)

Десь "в нутрі" в середині Барта. - Місі, ти коли небудь (плавала) ходила під вітрилом? Більше зауважень немає. Сцена з привидом Гордона - шикарна. Так тримати капітане!))

Йо! Дякую, штурмане)

Випадково знайшли шлюпку - deus ex machina. Навіть у ті часи кількість шлюпок розраховувались на кількість екіпажу. - Легка здобич, легка здобич. Псячі ноги! Українська лайка дуже багата та різноманітна. На аркуші є письменниця Ева Ковальська вона дуже красочно використовує її у своїх творах, зайдіть почитайте, вам буде цікаво. - Ех Гордоне, Гордоне. Гордоне, матері твоїй ковінька... Дуже класно показали відношення гг до Місі та Гордона. В мені навіть прокинулась огида до нього. Це круто!

Я спеціально не використовувала українську лайку, бо не Україна) хоча я й так на ній не дуже знаюся, чесно кажучи... Я шукала лайливі морські фрази, але якось не особливо результативно, ваші пропозиції мені сподобались, дякую) Шлюпка не планувалась випадково, мені здалося, що пара шлюпок на вітрильнику, то ок) враховуючи, що на одній вони підпливають до туші, інша як запасна, якщо з першою щось станеться) Дякую за ваші коментарі та зауваження - це допоможе мені покращити текст!

Лайка вона повсюди лайка, тим паче, що американська лайка доволі примітивна. Чого ж тоді не заюзати шикарну українську?)))))

Згодна, тим паче своє, рідненьке)

Продовжу скаржиться)) Якщо пан Барт проводив на своєму вітрильнику по пів року, то його корабель точно не однощогловий вітрильник, це буде двощоглова шхуна, або трьощогловий кліпер. Де, як раз буде потрібна команда, яку зібрав ваш герой. Мотузка - на язику моря - кінець. Ще вони класифікуються за приналежністю та функцією. Вам треба зробити дослідження більш ширшим. Вирушили у це "плавання". Вибачте за прямість, але у морі плаває лише какавелька)))) на кораблі ходять у море/ океан. Тому кажуть ходити під вітрилами. Якщо не вірите мені, спитайте знайомого моряка) Коли нам бажають гарного плавання - ми ображаємося 🤣 Фунт - це міра ваги, фут - міра довжини))) (26 абзац) Самка зробила крутий віраж, чесне слово, не ображайтеся, але от не вірю. За 13 років роботи, я бачив десятки китів, неймовірні істоти! Але повільні, як каток, що ровняє свіжий асфальт. А ще вони дуже могутні та сильні. То ви і так знаєте) Кількасот кілограмова гармата, щось не те пані Катерино, такі важкі гармати використовувались для знищення та нападу. (До речі, якщо ви використовуєте американську систему мір то й треба використовувати й американську систему вагів (фунт, унція)). Взагалі історія дуже цікава, ви майстерно подаєте крихту за крихтою. Продовжу читати. Успіхів вам!

Ех, з вами би проконсультуватися в процесі написання)

Ну, якщо зберетесь писати щось про морських вовків, звертайтеся)

Найближчим часом навряд) але тепер буду знати)

Віднесло на протилежну палубу. Погано. Треба виправляти пані Катерино! Палуби це рівні кораблю, як поверхи у будинку. Їх могло віднести до іншого борту (правий чи лівий), плюс гармати, на скільки я знаю, були стаціонарно закріплені, тож вся віддача компенсувалась у кріпленні. Ви можете написати, що гармату вирвало від потужного вибуху. Сцена з дзеркалом: читач вже знає, бо дуже добре пропрацювали зовнішній вигляд героя, як він виглядає, опустіть повтор зовнішності, це піде на користь тексту. Ще трішки поскаржусь вам) я так розумію дії проходять десь на межі початку 1900 років. Тоді навігація складалась тільки з зірок та химерного приладу під назвою секстант. Тож доречніше було б щоб вони вийшли зі сходом, або перед сходом сонця. Прошу вас зауважити, що це лише мої думки до яких вам не обов'язково прислухатися!)

Ох, ганьба на мою голову🙈 дякую за зауваження, буду передивлятися та виправляти!

Вітаю! Чудові описи, грайливі. Гарний початок. Хоча на мою думку, трішки забагато лагідності до океану, цей паскудник тільки на вигляд такий милий, а коли хвиля чотири метри, то тільки й тримайся за поручні ( знаю, бо працюю у морі). Додайте трішки жаху до океанських хвиль, знаю у вас це дуже добре виходить) Ще я не розгледів човен Барта, який він, маю на увазі розміри, бо якщо він заліз на щоглу то судно не дуже то й маленьке, і управляти їм одній людині просто неможливо. Почитаю далі.

Ой-йой, якщо працюєте в морі, то, мабуть, можете мені тут чимало натикати носом)) це от як раз про власний досвід - вирішила написати про китолова, якщо сама лише раз прокатилась на прогулянковому катері, але просиділа на нижньому ярусі через качку😁

Тикати носом точно не буду, не хвилюйтеся, а от незручні питання можна позадавати, авжеж з вашої згоди)

Згодна) твір викладено на загал, тож треба бути готовою до всього) Щодо корабля - це вітрильник) нейромережа розповіла мені, що самотужки ним керувати складно, але можливо) тим паче Барт це робить лише у деяких випадках, це в нього не постійна практика. Ось)

Тоді добре, по першому епізоду питань немає)

Тільки через смачні описи вже є бажання читати далі. Цікаво що чекає головного героя

А Едгара По "Оповідь Артура Гордона Піма". не читали?

Не згадую) наче назва знайома, але сюжету не пам'ятаю, мабуть, не читала

Я щойно прочитала про цю книгу. Там теж дія на китобійному судні. То, може, буде вам цікаво.

Тепер вже стало цікаво, дякую!)

Помічаю разючу схожість між Вашим Бартом і моїм Зільбером. Є й відмінності, проте паралелі досить помітні. Подивимось, що буде далі..

Тепер мені цікаво дізнатися про Вашого Зільбера більше)

Дуже гарно. Читатиму:)

О, рада чути) приємного читання!

Тільки через смачні описи вже є бажання читати далі. Цікаво що чекає головного героя

Дякую! звісно, його чекають не надто приємні речі (хоча буде різне))

Цікаво. Як фільм дивишся. Напевно правильно сказати "Радий був допомогти",

Звісно "радий", дякую дуже, що зауважили) і за коментар)

Цікава задумка, нечасто трапляються твори такої тематики. Плюс ви дуже гарно подаєте описи моря, героїв. В такому невеликому обсязі вже гарно окреслили характер головного героя, його переживання. Буду читати далі однозначно! Разом з тим, в мене є кілька запитань. Звісно, я не експерт в китобійній справі, тому не стверджую, що я 100% маю рацію) але мені траплялась інфа, що рейси китобоїв тривали по кілька років, а у вашому текст гг ходить в море на кілька днів. Плюс трапились фрази типу "стрибав з щогли на щоглу" - я погано це уявляю, враховуючи, що між щоглами на великих вітрильниках певна відстань, плюс між ними можуть бути додаткові вітрила. А стрибун не заплутається в такелажі? І ще була фраза "він зістрибнув з палуби і за мить опинився на щоглі". Зістрибнув куди? На щоглу лізуть вантами, це мотузяна драбина, яка над палубою

Дякую за такий розлогий коментар! Дуже слушні зауваження, обов'язково перечитаю та підправлю спірні моменти. Загалом, я вагалась, чи викладати цей твір, бо дійсно тематика непроста і я вже замучила нейромережу запросами про китоловство)) Щодо тривалості рейсів: читала, що вони цілком можуть тривати й кілька днів-тижнів при вдалому полюванні (припустила, що гг до цього щастило))

Я вас розумію) маю ідею тексту про морські пригоди, тому підчитую інформацію про вітрильники і тд. І тема справді непроста, щоб описати достовірно, треба добре розуміти і уявляти багато специфічних. щодо тривалості рейсів китобоїв - думаю, то залежить від маршрутів і місць полювання. Наприклад, в Тихий океан ну ніяк не вийдеш на тиждень, якщо хочеш щось зловити)

Це точно) до речі, місце події реальне, знаходиться в штаті Массачусетс на березі затоки, тому я і подумала, що вони можуть плавати туди-сюди 😂 загалом, я робила ставку більше на психологію персонажа. На його історію та внутрішній конфлікт, не ставила за мету прям детально розписувати морське життя, але ж, звісно, що без деяких нюансів не обійтися, якщо вже така тема.

А скажіть, будь ласка, яку нейромережу ви використовуєте? Бо та яку я намагалася дещо порозпитувати, пише повну дурню. 🙂😁

Я спілкувалася з Gemini) наче більш-менш адекватно відповідає, враховуючи мої запити)) Просто спочатку я намагалась так просто, сама, шукати інформацію про китоловство... Ну дууже мало інфи, тому неймережа мені чимало допомогла

Дякую! Гарного вам дня!

Навзяєм! Плідного)

Захоплює, затягує. Дуже цікаво. Буду читати.

Дякую! Приємного читання)

Початок з описам сонця бомбезний!

О, дякую) Яка ви швидка))

Ну, я поки що, тільки початок прочитала.