Медовий місяць двох генералів

Коли: десь після основного 6 тому "Благословення Небожителів", але не дуже далеко.

Де: палац генерала Наньяна в новозбудованій Небесній столиці, особисті покої, спальня.

(Трохи важливої передісторії: невідомо яким чином одіозна пара - Фен Сінь і Му Цин - все-таки розібралися в власних відносинах і побралися (таємно!) буквально вчора ввечері.)

- Ер-геге, а чи ти коли-небудь уявляв, що будеш робити в перший день нашого медового місяця?

- Окрім...?

- Ага, окрім того, що ми вже здійснили вчора, сьогодні, от щойно і, сподіваюся, будемо здійснювати ще безліч років разом. Щось таке...незвичайне?

- Хм.

- Ну ж бо, коханий, поділись зі мною. Знаючи тебе, це має бути щось надзвичайно цікаве.

- Сінь-ер, ти точно будеш сміятись.

- Цин-ер, що ти, я обіцяю: жодної насмішки. Ну будь ласка?

- Власне...у мене була одна мрія. Після нашого весілля, на знак того, що ми нарешті разом, після стількох років, я б хотів...утнути щось таке, що ніхто від нас не очікував би ніколи в житті. Щось схоже на ті витівки, що ми разом провертали з Сянле, коли ще був кронпринцем...але щоб тільки ми вдвох. Смішно, еге ж?

- Цин-ер, власне...не знаю, як так вийшло, але я теж давно мріяв про щось схоже. Це ж як поділитися власною радістю, коли її настільки багато, що скільки не вичерпуй - не закінчиться. Як-от на весіллі у світі смертних, коли усім дітям роздаються солодощі.

- Що ж...якщо ти не проти...

- Лише за.

- Тоді у мене є декілька цікавих ідей...

(півгодини потому)

- Ти точно з глузду з'їхав, і я з тобою разом!

- Що, страшно?

- Та нітрохи! Де там твоя весільна червона вуаль, любий, позич мені шматочок! (тріск тканини)

- Що ти хочеш з нею зробити?

- Ну, інакше він не повірить. І до того ж (смішок), у світі смертних це як побажання "ти наступна", у нашому випадку - наступний.

- Бачу, що хтось ретельно готувався до нашого весілля, он скільки всього вивчив. Ти, випадково, не планував з бога війни перекваліфікуватися у бога шлюбу?

- Та ну тебе, Цин-ер! (почервонів). Ти закінчив з листом?

- Так. Ось, як тобі?

- Якщо наш план відступу не спрацює - наше подружнє життя (та і життя взагалі) буде тривати не так довго, як я собі напланував...

- Сінь-ер, це ідеальний план, і він точно спрацює!

- Спокійно, Цин-ер; і в горі, і в радості разом, пам'ятаєш?

- Як я можу забути, коли ти поруч?

- Сінь-ер...

- Ер-геге...

- Так, стоп, припини мене цілувати, ми ще не закінчили!

- Ех, який суворий мій чоловік... Відразу видно, що генерал!