Медовий місяць двох генералів

Де: Примарне місто, маєток очільника міста, кабінет.

Коли: декілька годин після попередньої розмови

- Повелителю, вам лист.

- Хм? Щось термінове? Від кого?

- Судячи з оформлення, це з Небесної столиці... Але без підпису.

- Як цікаво. І хто ж там такий сміливець, щоб надсилати листа напряму повелителю демонів? Чи навпаки, хтось дуже обачний, що без підпису. Є якісь закляття?

- Нічого, повелителю. Сліди божественної сили, але слабкі. Судячи з об'єму, всередині є щось, але легке і невеликого розміру. Недостойний не посмів відкрити...

- Давай його сюди. Подивимося, що там...

- Сань Лан! Ой, я не вчасно, ти зайнятий?

- Геге, що ти, для тебе у мене завжди є час. Заходь, я вже закінчив (робить знак секретарю, і той хутко зникає).

- О, знайоме оформлення, лист з Небесної столиці? Тобі?

- Так, причому від невідомого адресата, і це цікаво. Який сенс? Хтось сумнівається в моїх можливостях дізнатися?

- Та навряд...

(розрізає стрічку, що скріплює сувій, і читає написане)

- Сань Лан? Агов? Що з тобою? Чого ти завмер? Що там таке?

- Я...їх...зараз...вб'ю!!!

- Стій, заспокойся, у тебе вже око червоним світитися почало. Можна я прочитаю? (простягає руку до сувою). Тут якийсь ще клаптик тканини вкладений...вуаль? Червона? Навіщо?

- Геге, вибач, цей лист суто конфіденційний, я дам тобі прочитати пізніше (похапцем ховає сувій у рукав).

- (трохи розчаровано зітхає), як скажеш, Сань Лан, це ж твій лист.

Зовсім забув спитати: геге, ти щось хотів?

- Тебе провідати (почервонів краєчком вуха).

- Я завжди радий тебе побачити, геге. Дякую, що турбуєшся про мене. Прогуляємося? Я знаю одне місце з прекрасним краєвидом...

- Залюбки. Далеко?

- Один кидок костей, ти ж знаєш (загадково посміхається). Почекай мене трохи.

(похапцем приводить зовнішність в ідеальний стан, лаючись крізь стиснуті зуби, але дуже-дуже тихенько, щоб геге не почув):

- Мерзотники, що один, що другий, кляті небожителі, ***, зовсім страх втратили! Думаєте, як відмовилися від виклику, то все, вийшли сухими з води? "Вісімсот років чекав, ще скільки чекати будеш?", та як вони посміли! Цікаво, хто з них був у вуалі, поставив би на підметальника вулиць. Та щоб вас обох простріл схопив у найцікавіший момент! Як ви посміли побратися раніше мене і геге??? Ох я вам приготую весільний подарунок, ще подивимося, хто буде сміятись останнім! Де б ви не сховалися, знайду...і моліться на вашу вдачу: якщо геге і зараз не погодиться на мою пропозицію - помрете, як і обіцяли, в один день!!!