Твоя юність...
Твоя юність прекрасна та чиста,
І краса твоя зараз цвіте,
Доля в тебе ще досі барвиста,
А проблеми зараз-пусте.
По життєвих стежках ти блукаєш,
Ще не знаєш, що далі жде,
Надію на щастя у серці плекаєш,
Брехні ти не бачиш ніде.
Твоя душа-молода й непорочна,
Ще не знаєш, що таке гріх.
Тільки впевнений в тому, що точно
Від смутку рятує лиш сміх.
Та не вічно ти будеш невинним,
Не завжди будеш бачить красу.
Час тече потоком нестримним-
Змиє все, як ранкову росу.
Скоро врода твоя вже зав'яне,
У очах зникне блиск і життя.
І прекрасне лице те рум'яне
Знищать втома і сум'яття.
Та це прийде згодом, а зараз,
Поки ще не пізнав ти зла,
Коли ще не з'явилась відраза,
Й голова ще розумна, яснá;
Поки жити ти іще хочеш,
Поки світ-це скарбниця чудес,
Поки від щирого серця регочеш,
Поки любові не просиш в небес;
Живи, сподівайся і мрій,
Будуй плани, щастя шукай,
Жагою єством всім ярій,
Ярій душею, а не ридай.
І остання моя насторога-
Не дай звести себе нанівець.
Буде в світ відкрита дорога
Іще досі не розбитих сердець.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.