штурмове море

штурмове море,я пам'ятаю до 13 року,

а там каміння,що посипалось з гори,

не думала,що через десять років,

я буду говорити собі - лиш твори.

я мрію із зорями спілкуватись аж до ранку

і бігати по пляжу повз вітри.

зхвильовано кричати мамі - я в порядку,

пробувши у воді години три.

в такт з хвилями сміятися у морі,

збирати мушлі,що сховалися в піски,

дивитися як сонце йде за обрій,

забути про усі свої думки.

та кожен раз вертаюсь у реальність,

що з тріском крушить вщент дитячі сни.

лишилося мені збагнути складність -

не буде більш дитинства,від війни.