Блокнот розписаний

Блокнот розписаний питаннями без відповідей,

Збоку стоїть ранкова холодна і забута кава.

В голові бушують думки ,

І ти намагаєшся їх упорядкувати,

Каталогізувати...

Розібратися у них,

Зрозуміти свої почуття

І чужі емоції на лицях,

Які ти бачила

Коли говорила їм свої нісенітниці.

"Думай перед тим як говориш," казали тобі батьки,

А тепер кажуть всі навкруги.

Їх ображає щирість,

Що ти говориш.

А мовчати не вмієш,

Твоє лице за тебе говорить.

Неначе розкрита книга,

Яку всі розуміють.

Та не ти.

Чи поділяються вони своєю мудрістю,

Розуміння тебе,

Адже ти саму себе не розумієш,

Лише копаєшся у собі

Вирила яму, глибшу за ту що на цвинтарі,

І не знаєш як вибратися.

Ну і нехай,

До біса,

Залишись тупою,

Покині ці безрезультатні думки,

Самокопання

І йди, розігрій, ту холодну каву,

І випий її у тишині.