Вечір пахне мʼятою..

Вечір пахне мʼятою,

Листям, чаєм, ласкою,

Обіймами і кольором,

Коли життя - чудове.

Тиша пахне спокоєм,

А спокій той - світанками,

Світанками до ранками,

І віє сонце радістю.

Надія пахне листям,

Коли все немов зависло,

І стало на мить живим,

Коли озирнувся на колір душі.

Посмішка пахне квітами,

За сміхом ягоди збираються,

А солодощі так несуть комфорт,

І та душа так пахне - мʼятою..

Небо пахне зорями,

Світанки і дібровами,

Надіями і ласками,

І згадкою прекрасною.

А вірші пахнуть яблуком,

А вірші пахнуть мрією,

І пісні ті, над зливами,

Хмари відганяють так назад..

А ти так пахнеш спокоєм,

Тим спокоєм, любовʼю,

Натхненням і усмішкою,

І просто цим життям..