Розділ 12 ”Третій зайвий “
Час у Карпатах наче зупинився, даючи можливість закоханим, якомога довше побути удвох. Полишати це чарівне місце зовсім не хотілося. Але обоє чудово розуміли, що вертатися до містечка все ж доведеться і це трохи засмучувало. Та найголовніше, що Зоряна і Демид вже не уявляли свого життя одне без одного.
Сьогодні ввечері закохані змушені вертатися до звичних, буденних справ.
Зоряна тяжко зітхнула, адже їй зовсім не хотілося полишати Карпати. Демид розумів її почуття, він і сам не хотів їхати, але на нього вже чекали пацієнти у лікарні.
Закохані склали речі, востаннє подивилися на верхівки гір і рушили у напрямку вокзалу, де на них вже чекав потяг. Зайшовши до свого купе Демид і Зоряна споглядали помаранчевий захід сонця з вікна вагона, п'ючи зелений чай з пакетику.
Потяг востаннє показував їм гори, натякаючи, сюди варто приїжджати частіше. Демид робив фото з вікна, а Зоряна олівцями у блокноті малювала ці пейзажі.
Ніч підкралася до них навшпиньках, співаючи якусь пісеньку у такт коліс.
Та на одній зі станцій (здається, то був Львів) до їхнього вагона зайшов пасажир напідпитку і, мабуть, забувши номер свого купе, зайшов у перші ж двері. Зоряна з Демидом спали, бачачи кольорові сни.
Пасажир нічого не підозрюючи, сів на першу ж полицю і одразу ж допетрив що там спала чи то жінка, чи то дівчина. Він доторкнувся до неї губами, а вона як заверещить:
— Нахаба! Дай мені спокій!
І тільки зараз пасажир зрозумів, що цей голос належить Зоряні.
— Не кричи, людей злякаєш. Це я, Омелян.
Почувши розмову і крик, прокинувся й Демид та увімкнув світло. Побачивши, незнайомого пасажира біля своєї Зоряни, у нього закипіла кров, прокинулися ревнощі.
— Гей ти! Залиш мою лебідку у спокої, а то матимеш справу зі мною,- погрозливо сказав Демид. — Ти тут зайвий, тож іди своєю дорогою .
Пасажир зазирнув в очі опонента, а там -блискавки.
—Добре, друже, я все зрозумів.
Демид пригорнув свою лебідку і додав: я її нікому не віддам! Второпав?
— Второпав,- відповів пасажир і залишив це купе.
Демид ліг поруч з Зоряною і заховавшись у її волоссі - заснув.
Їх зустрів дощовий ранок, а ще треба було якось дістатися будинку. І тут знову з'являється нічний пасажир, який пропонує відвезти їх додому, пояснюючи це тим що йому теж в той бік.
Зоряна погоджується, а Демид киває на знак згоди, але поводиться насторожено...
#оповідання #третійзайвий #ревнощі
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!