Розділ 15 Кохання назавжди
Життя Зоряни та Демида вирувало наче вулкан: вони купалися у коханні, ширяли, наче птахи та й поводилися, як божевільні.
Зоряна готувалася до нового концерту, який мав відбутися в кінці місяця, а Демид щодня дивував свою лебідку, пристрасть не вщухала, а навпаки зростала з кожним днем.
—Голубе мій,- проспівала дівчина під час вечері. — Сьогодні була остання репетиція, завтра концерт. А я чомусь хвилююся.
— Це втома, любове моя, просто втома. Нам треба змінити місце дислокації для відновлення сил і це...
—Яремче,- вигукнула вона, не дочекавшись відповіді. —Я так скучила за тим місцем... А знаєш... Було б непогано там жити,- мрійливо сказала Зоряна.
— Я теж про це думав. Скажи, лебідко, а ти давно умієш читати думки?
Дівчина зробила задумливий вигляд.
— З того часу, як зустріла тебе.
Він розставив свої «тенета» і вона, немов пір’їнка, потрапила у них. Тепер дівчина полонена. Полонена коханням...
Театр, як завше зібрав повну залу, це був аншлаг! Оплески не вщухали і лише одна людина увесь концерт намагалася щось кричати, але її ніхто не чув. Це був Омелян. Він навіть не уявляв, що ці мелодії, можуть викликати такі емоції. Та найбільше його вразили мелодії з випускного вечора, ба більше –Омелян навіть пустив сльозу.
Ідучи до улюбленої цукерні, Зоряна дорогою склала перший в житті вірш.
Любов – це сонце ясне,
Любов –дарує крила,
Вона вкривається багрянцем,
Вона є гарний писар.
В ній тільки варто потонути
І берег вже не бачиш,
Згорне тебе, неначе жмутик,
Ти ж нею лише мариш.
Любов – неначе те снодійне,
яке приймаєш перед сном,
Вона складається із літер
Квіткових чи джерельних. І слово це ЛЮБОВ ❤️
#роман #концерт #кохання #вірш
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!