Ти не любиш...

Ти не любиш осінніх злив,

Нудьгуючи з кавою біля вікна.

Ти не любиш похмурих днів,

Може, тому, що в них мало тепла.

Але у природі все гармонійно,

Вона не ховає свого єства.

Засне і розквітне, й зів’яне повільно,

Вона, мов людина, живе й помира.

Допий свою каву, живи свою осінь,

Дарма сумувати, що близько зима.

Впадуть листопади до ніг злотокосі,

Та іншого часу, щоб жити, нема.

Катерина Єфіменко

1 вересня 2024 р.