Шелестливе кохання

Обвивайся вітрами, дощами вмивайся,

Позолоченим пензлем торкайся мене.

Закрутися довкола легесеньким вальсом,

Обпікай помаранчевим, наче вогнем.

Заворожуй вологою, всотуйся в корінь,

Заціловуй трибарв'ями крону мою.

Задурманюй туманами, променем кволим

Пробирайся між гілля в осердя пітьму.

Розфарбовуй смарагди, висушуй морозами —

Зачекався твого летаргічного сну.

Розпливайся потоками сірого озера,

Запечатуй водойми у гладь крижану.

Пробираєшся пальцями, пестиш охоче —

Зацілований я, у міжсвіття піду.

Роздягаєш мене: шелестливу сорочку

Опустила додолу… Кохаю — твій дуб.

Травень 2024 р.