Мідяні сни - 13.10.2024

Ти дарував мені мідяні сни.

Ті самі вологі ночі,

Це коли ти прокидаєшся у пітьмі й намагаєшся зрозуміти де ти й що ти.

Коли намагаєшся осягнути реальність,

Що ти вже нікуди не падаєш 

І що за тобой ніхто не біжить.

Ти дарував мені мідяні сни,

Яка їх цінність є насправді?

Чому до них приходить він?

І чому приходиш ти?

Ти дарував мені це,

Бо я так надумала сама собі?

І чому на губах присмак сталі?

Це кулі чи ваше прощання?

Ваші обличчя зникають,

Втопаючи в пам'яті й залишаючи лише місце уяві.

Яку емоцію в собі несли?

І що хотіли подарувати?

Ти дарував мені мідяні сни,

І ні краплі відповідей бажаних.

Ти все лиш прощався та говорив як все складно.

Але мені насправді й цього було достатньо 

Та я змогла зруйнувати.

Мідь не міцна 

І тебе я більше не бачу.

Ти дарував мені мідяні сни,

Та забрав з собою ті образи що на божевілля схожі . 

Тепер там лиш ти

І приходив він 

Тепер вибачався 

Бо я зіпсувалась.