Портаменто

Наступною, хто записав свою частину, це Вів’єн. Перше що вона зробила це зібрала кучеряве волосся за допомогою резинки. А далі та промовила:

— watashi to onaji honō o motta

kimi ga iru to iu koto o (Хто ніс такий же вогонь, як і я

Це ж ти) — з надією сказала Ві. Дівчина сама все просила перезаписати цю частину, бо їй не сподобалось, як звучали різні частині.

В той вечір нам довелося їхати в пустелю, яка і була в Корею. Там було важко знаходитися, бо пісок летів в очі. Єдиним джерелом світла окрім освітлювальних апаратів були факели. Дівчині пофарбували волосся, як я говорила раніше. З рудого кучерявого волосся їй зробили пряме шоколадне волосся. Стиль безумного Макса або дюни ми не змогли знайти, не зробити, тому нам довелося піти в імпровізації. Її лук був багатошаровим і мав в собі багато матеріалів. Перший шар це лляний корсет з замшевим шнуром, який тримав цю композицію та атласні шорти. Другий шар це шовкова накидка вгорі, який ховав корсет та плечі, а знизу бокова спідниця, яка складалася з шовку та атласу. І поверх спідниці було намисто на стегнах. Волосся дівчини було заколото китайською шпилькою з прикрасою. На ній були чоботи також, в яких було зручно ходити по піску. Макіяж дівчини був в коричневих тонах, роблячи її темною і таємничою.

Перше що робила дівчина це розділяла кордони піску палкою. Далі вона взяла один із факелів і удала неначе показує кордони та веде глядача кудись. Потім на піску вона знайшла карту таро вежа, яку показала в камеру сховав половину обличчя, а потім спалила знахідку. Карта була обрана не просто так, а це був натяк на катастрофу, розруху, злам стереотипів, падіння авторитету та злам життєвих пріоритетів. В нашому випадку це передвісник війни та того що нас зрадять ті кому ми довіряли. Закінчив вона побігла до нас. Я взяла окуляри для серфінгу і протягнула, щоб вона одягла їх проти піску.

— Дякую, Моллі. — сказала та одягаючи їх. — Це прикольно, але давайте без пустелі в наступний раз.

— Добре. Щось придумаємо для тебе. — сказала я подивившись на дівчат.

— Давай будеш малювати кордони в воді? — запропонувала Джи з посмішкою.

Ві хіхікнула явно уявивши цю картину, а потім промовила:

— Кордонів же не буде видно.

— В тому і сенс. — сміючись сказала Джинні.

І остання хто записувала свої фрази була Чіна. Щоб налаштуватися вона взяла склянку води та медальйон, який тримала в руках, поки читала з закликом:

— “watashitachi, tomoni koete ikou” («Ходімо зі мною в цей далекий край»)

Локація Чіни була закинутим депо вагонів та боксів. Нам довелося купити багато манекенів, яких ми накрили білою тканиною, з якою проступала кров. Це вбиті люди, яких сховали від цього світу та “поховали” вже.

Волосся Чіни було накрученим та вкладеним на одну сторону. Зі скроні неначе текла кров після бою. В макіяжі домінували червоні тона. Червоно-чорні стрілки, червоні рум'яна та червоні губи, які не були чіткими, а розтертими й виходили за межі губ. На ній був неначе костюм. Чорного кольору. Зверху накидка за чорного оксамиту, який був розшитим перлинами та камінням. Найбільше припадало на плечі та не заходило на руки, які повністю були закриті. Навіть пальці, які ми закрили рукавицями на яких були великі бантики. Спочатку я думала що Лер придумав, якусь дурницю, але це виглядало не тільки як прикраса, а і неначе її руки ранені. Далі був розшитий топ, який заходив на стегно трохи, але не закривав низ занадто. Зроблений він був з атласу і на нього були вишиті прикрасами візерунки. Лише шорти були звичайними та не кричали своїми розкошами. Каміння і перлини були знаком розбрату, як ресурс, який змушує починати війну. Агресор завжди прагне ресурсів. На ногах дівчини були шкіряні чобітки, які були трохи вище колін. Повсюди був або вогонь, або дим від вогню, який затух.

Лер зняв Чіну, яка розуміла що вона зазнала втрат через війну, яку вона не бажала. По дорозі вона знайшла білий прапор, який був в крові та взяла його в руки зі злістю подивившись в камеру. Її люди хотіли миру, але замість того щоб зупинитися ворог продовжував бити. Далі вона позвала ворона, який був її компаньйоном і передала білий прапор з кров'ю і карту таро вежа для Вів'єн. Прапор мав дістатися Зевса, а карта Ві. І якщо Вівз відповіла, то Зевс не відповів.

Також ми зняли в той день спільну сцену на боксі, де ми стояли та дивилися на наслідки першої битви. Кожна із нас щось зробила жест, який виражав нашу готовність до битви. Оскільки мого обличчя не було в кадрі я вирішила зняти пов'язку і підняти вгору від чого кінці почали літати на вітрі. Моя свобода, бо я була не в підземному царстві, а на свободі. Вів'єн зняла шпильки з волоссям і взяла одну з них неначе кинджал. Вона була готова відстоювати та боротися. Чі підняла прапор натякаючи, що вона не бажає цієї битви, але як нашим ворогам все одно на інших, то доведеться боротися. Джинні скинула шлейф сукні, бо було не до краси й всього цього. Треба було змістити фокус на інше. А Гоуп зняла лук і готувалася запустити стрілу.

Ось так виглядала остання сцена де ми говорили:

— We are unforgiven. — сказала кожна з нас окремо твердо та кидаючи виклик системі.

POV Hwa Sonho

Це були найжахливіші тижні в моєму житті. Кожен день ти встаєш з надією того, що на роботі я неочікувано побачу Імі, яка вкотре запізниться через те що стояла в черзі за моєю кавою. Але вона не приходила. Завжди приходив Хеджон, який мене обіймав за плечі говорячи:

— Брате, вона не прийде. Можливо колись вона прийде, але не сьогодні. — після цього він вів мене до ліфта.

Після цього я зачинявся у своєму кабінеті та просто занурювався у світ музики. Чесно, в мене виходили лише любовні балади з цього “натхненної” події. Про те як я сумую, про те що ми не можемо бути разом. Можливо колись це знадобиться нашій групі або я випущу її в мікстейп.

Неочікувано двері моєї студії відкрились. Я повернувся туди й побачив Санву, який мав доступ до моєї студії.

— Привіт, хьон. — м'яко сказав хлопець з очима оленяти.

— Привіт. Ти ж тут не просто так? — запитав я поправив свою шапку, яку одягнув, щоб не мити голову.

— Ну… І так і ні. Я хвилююсь за тебе, щоб від роботи ти в якийсь момент не захворів. — той підійшов до мене і сів поруч. — Як і інші хьони хвилюються за тебе. А ти зачинився у своїй вежі та чекаєш Агні-нуну. — це змусило мене посміхнутися.

— Вона вже напевно далеко від Сеулу. — сказав я з гіркою посмішкою.

— Вона в Сеулі. Вона допомагає своїй сестрі. Так вона нам сказала. — сказав хлопець дивлячись на мене.

— Ви з нею бачились? — запитав я здивовано.

— Ти не розмовляв з нами, тому довелося говорити з нею. Питати, що сталося між вами.

— Я вирішив її відпустити. Вона цього бажала, тому якось так. Вона вільна і може робити все що завгодно. — сказав я відвів погляд на екран комп'ютера. — Ми тільки про неї будемо розмовляти? — я волію перейти на іншу тему, бо мені… боляче про це говорити?

— Ні. Янчоль запрошував піти подивитися на один конкурс. Сказав що там буде щось цікаве. До того ж ми можемо так відволіктися від проблем, побачити, які наразі новачки є. — я подивився підняв брову на макне.

— Янчоль? Не Мунсок? Не Джунхо? — запитав я з цікавістю.

— Янчоль. Він сказав що там є команда, за яку він збирається вболівати. Тому ми подумали, що можемо теж піди. Можливо це нас на щось наштовхне. — проговорив той з легкою нервовістю почав щипати пушок на своєму обличчі.

Я обережно взяв его руки, щоб він залишив свій пушок в спокої.

— Я подумаю. Побачимо що буде.

POV Storm Agnes Moore

***

— Почекай, що ти йому сказала? — запитала я бувши збентеженою через те що тепер Янчоль знає про нашу групу. А ще він прийде на виступ.

— Він важливий для мене і я вважаю, що він має знати що в моєму житті. — сказала та дивлячись на свої руки та відчуваючи свою провину.

— І тому ти не сказала, щоб він залишався вдома? Вів’єн, трясця! — сказала я вдарив себе по лобі. — Пофігу на нас! Але, якщо його впізнають? Що тоді буде?

— Він сказав, що він пофарбує волосся, вставить лінзи… Щось придумає. Не злись… — сказала та підійшов до мене, щоб обійняти.

— Що за шум, а бійки нема? — запитала Чі, яка зайшла до нас.

— Пам'ятаєш, ми жартували про таємничого знайомого Ві? — сказала я гнівно дивлячись на Чіну.

— Так. Ви б’єтеся за нього? — жартома запитала та від чого я важко зітхнула.

— Вівз сказала йому про наш виступ і він на нього прийде. — сказала я поправив своє каштанове волосся.

— І? Це ж не страшно, навпаки прико…

— Він айдол. — перебив сказала я, від чого Чіна подивившись здивовано на Ві.

— Ви знайомі з айдолом і він прийде на наш виступ? — запитала та здивовано ущипнув себе.

— Так. Я знайома з ним через Моллі. — тепер ця гаряча картопля у вигляді погляда Чі був спрямований на мене.

— Я була менеджером айдола одного, через що я познайомилася з тим, що буде в нас на виступі. — сказала я спокійно дивлячись на Чі. — Проблема не в цьому зараз. Проблема в тому, що там можуть бути фанатки та ми наражаємо його на небезпечну ситуацію. І хоч, я не працюю в цій індустрії, як раніше, але я не хочу, щоб мій друг постраждав.

— А що якщо його захищатиме наша команда? — запитала Чі дивлячись на мене. — Вінс можливо? Вони знайомі?

— Вінс з ним ні, а ось Лерой його знає. — сказала я дивлячись на дівчину.

— Ну так ось, вони будуть як секьюріті його. — сказала та посміхнувшись. — Хоч скажете, як кликати його?

— Ти зрозумієш хто це без імені. — сказала Ві з хитрою посмішкою. — А тепер працювати. Залишилося пару днів до виступу.

Так ми домовилися з Вінсентом і Лероєм, щоб вони побули з Янчолем.

***

Але поки ми переодягалися мені написав Вінні:

Ментор:

« Крихітка, тут не тільки Янчоль»

Я:

« Стоп! Чого? Хто там з ним ще?»

Ментор:

« Всі семеро…»

Я:

« ТРЯСЦЯ!!! Я СПОДІВАЮСЯ ЩО МЕНЕ ВОНИ НЕ ВПІЗНАЮТЬ!!! І ЇХ ТЕЖ!!!»

Тепер я нервувала. Я була закрита в туалеті тому могла спокійно битись лобом об стіну. Один раз вдарившись я дістала свою косметичку, щоб нафарбувати обличчя. Я вирішила зробити макіяж в кольорі бургунді. Смокі та нафарбовані вуста. Далі я одягнула маску і почала розбиратися з волоссям. Я розпустила його й одну з частин заколола невидимками. Волосся ми завчасно накрутили, бо гримерки окремої в нас не було. Далі я роздяглася до спідньої білизни збираючись одягти те що було моїм сценічним нарядом. Спочатку я одягла білі захисні шорти. Мені дісталася сукня-сорочка з написом на груді та бантиком на шиї, сітчаста панчоха і пов'язка на ногу чорного кольору. А також чоботи трішки нижче коліна. Маска в мене була сітчаста, а збоку неначе прикраса з капелюха з похорону. Чорна квітка зі шматочками сітчастої вуалі, а також білі вусики з бусами. Це все.

Після цього я вийшла з вбиральні та пішла шукати дівчат. Можливо хтось бажає переодягтися там.

— Вау. — з посмішкою сказала Ві, яка вже переодягалась.

На ній була біла сорочка з чорним бантом, чорні оксамитові шорти, піджак з білими вставками й чоботи такі ж як і в мене. Волосся було прямим, але в неї була прикраса у вигляді стрічки, яка виступала як обруч. Макіяж в неї був трохи ніжніше, але в кольорах бургунді

— Вів’єн… Я тебе вб'ю… — сказала я тихо дивлячись на неї.

— Що? — запитала не розуміючи, що сталося Віві.

— Що вже сталося? — запитала Чіна, яка підійшла до нас.

Вона теж переодягалась. На ній була біла сорочка з рюшами на груді та рукавах, з двома чорними ґудзиках, корсет, який був переходом між сорочкою та штанами. Це були штани кльош, які відкривали трохи її ноги де були босоніжки. На голові в неї був капелюх поліцейського, яку довелося кріпити шпильками. В неї був ніжний макіяж очей, але губи кольору бургунді.

— Там не тільки… наш об’єкт. Там ще шість його друзів, які такі ж самі об'єкти. — сказала я показав ту переписку з Вінні. Чі здивовано подивилась на мене.

— Це той самий про якого знають всі? — запитала завуальовано Чіна.

— Так. Це той самий. І він з групою. — сказала я дивлячись на Чі, у якої щелепа ледь тримається на місці.

— Щось сталося? — запитала Джинні подивившись на нас.

— У нас все ок. Ти можеш йти переодягтися. — сказала я дивлячись на Джи, яка була у своєму одязі. Я не хочу грузити її, бо вона і так нервує. Можливо це змусить нервуватись сильніше.

— А добре. Дякую, еклерчик. — з посмішкою сказала Джи побігавши переодягтися.

Поки Хоуп і Ю ще не приїхали ми вирішили подивитися у трьох де вони.

— Як ти познайомилася з гуртом TAN? — пошепки запитала Чіна, яка побігла за мною.

— Я була менеджером одного з них. — сказала я зітхнув і подивившись назад.

Так я зіткнулася зі спиною когось і впала дупцею на пол. Коли той в кого я врізалася повернувся я була здивованою і подумки сказала:

« День стає все веселіше і веселіше…. Тейдж, якого гаврика ти тут забув?»

Це був мій колишній, який ні на трохи не змінився.

— А я не думав, що в нас такі гарні та загадкові конкуренти? Куди поспішаєш? — запитав той своєю гидкою та отруйною посмішкою. Він простягнув руку, але я проігнорувала її й обережно встала.

— Не твоє діло. — сказала я с хитрою посмішкою. — Я не довіряю своїм конкурентам.

— Так, можливо нам з тобою…

— Ні, і мені не важливо що ти пропонуєш. — сказала я обійшов парня і пішов вперед.

— Ти ж не знаєш проти кого стаєш. — сказав той через що я хотіла посміятися.

« Ой, пацюк, ти ж не знаєш наскільки я права» — подумки проговорила я пройшов далі.

Я так дійшла до куліс подивившись що там за ними. Багато людей, а потім я побачила хлопців. І Сонхо, або як я його іноді називаю Сонхва. Вони спілкувалися з Вінсентом і Лероєм. Вінс знав тільки Хва, а Лер був знайомий з Янчолем і Сонхо. Тому з іншими спілкуватися він міг. Інші неначе не розуміли хто поруч з ними. Це мене змусило трохи видихнути.

« Припустимо, що в цих все добре тепер в мене головна проблема у вигляді Тейджа. І як колишня я хочу зробити боляче і показати що я краще »

Дістав телефон я написала Вінсу:

Я:

« Тут Тейдж. Це все. Тому в мене буде режим суки включений на максимум»

Після цього я пішла назад до дівчат, які помітили це одоробло раніше і напевно пішли назад. Побачив мене вони здивовано дивилися на мене.

— Що будемо робити? — запитали вони мене.

— Що-що?! Те що збиралися, тільки так, щоб я бачила або як він заплаче, або коли луснуть його очі від злості. — сказала я з посмішкою.

— Екс момент? — запитала Чіна з посмішкою.

— Типу. — сказала я відклав телефон.

— Дівчата, оцініть від одного до десяти. — сказала Джи, як тільки підійшов до нас.

На Джинні була в комбінезоні з шортами та без лямок де поверх була сорочка-піджак. Шорти були прикрашені золотою ціпочкою. А на шиї був шкіряний шнур, який дівчина зав'язала бантиком. Волосся в неї було розплетене і просто було гарно вкладене. На ній теж були чобітки. Макіяж очей в неї був яскравим внаслідок стрілок кольору бургунді.

— Десять з десяти. — з посмішкою сказала я.

— Сто з десяти. — сказала Ві дивлячись на ту.

— Ти чудесна з десяти. — сказала Чі обійняв подругу.

— У вас все ок? — запитала Джинні з хвилюванням.

— Ну я тут знайшла свого колишнього і тепер у нас завдання виступити, як найкраще. — сказала я з хитрою посмішкою.

— Тей тут? — з хитрістю запитала Джи, а кивнула. — Сподіваюсь він побачить, якою ти стала і буде кусати лікті, через те що втратив тебе. — вона поклала руку на моє плече.

В цей момент до нас підійшли Юджин і Гоуп. Гоуп вже була переодягнена. На ній був топкорсет з комірцями, які не знаходилися на своєму місці. І краватка, яка була ховала її декольте. Як і у Чі в неї були штани кльош, а також босоніжки. Волоси дівчини були прямими і як у Джи головне була укладка. Очі дівчини були теж смокі кольору бургунді та нюдова помада.

— У вас все добре? — запитала Гоуп з цікавістю.

— Так, якщо не брати до уваги що я зустріла свого колишнього. — сказала я дивлячись на сестру. — Я не знаю тепер, як і коли зняти маску.

— Штормі, я… Я не хотіла тебе хвилювати. — сказала та обійняв мене.

— Все добре, щось придумаємо. Зараз нам треба розгромити їх. Потім чекаю подробиці. — сказала я дивлячись на сестру. — Ю, знайдімо місце і відполіруємо танець поки є вільна хвилина.

Далі у нас була репетиція, поки ми не пішли на жеребкування. Ю витягнула третю позицію в черзі. А вгадайте хто перший? Тейдж і Гарренхолл. Виявилося що я навіть передчувала кого я тут вважаю конкурентом. І поки перші дві команди виступали ми танцювали. Полірували танець. Потім нам довелося одягати апарату. Мікрофон, вушні монітори та передавач. Пам'ятаєте я казала що у дівчат були справи, коли знімали моє відео. Так ось вони робили вушні монітори. В мене вони були, бо Вінс, колись по приколу запрошував їх зробити. Це були навушники під чорний мармур з синіми та червоними прожилками. Також на них був мій підпис. Джинні зробила собі повністю білими де на одному моніторі були дві маски. Хоуп чорні де на одному моніторі був смайлик, а на іншому на напис “I love you”. Чіна зробила їх під колір свого волосся і в стилі “інь-ян”. Білий монітор з трьома семірками, та червоною бусинкою і червоний монітор з білою бусинкою. Вів'єн зробила найбільш незвичайні монітори. В одному моніторі була квіткова композиція в прозорому пластику. Лаванда, ромашка і листя петрушки. Інший монітор був темно синього кольору з блискітками всередині, а одного з боку були кристали. Коли ми закінчили то протягнули руки всередину.

— Пам'ятайте, що ми найкращі. — з посмішкою сказала Гоупі подивившись. — Я всіх люблю вас.

— Psycho heaven! — жартома прокричали ми викинувши руки до гори, а потім посміялися

І так ми вийшли на сцену. Ми стали в позиції початку. Але перше що сталося, це показали наш ролик. Заради того, щоб послухати реакцію людей я зняла один монітор. Я чула як люди були здивовані тим, що тут щось нове, а не типовий виступ. Тут ціла вистава і виступ s-класу. Я чула також голоси дівчат і свій. Це все було цікаво для мене і змусило посміхнутися. Ми постаралися і зараз ми бачимо плоди наших старань.

Ми могли спокійно підготуватися до початку. Гоуп стала на коліна посередні. Ми з Вівзі стали позаду направив руки неначе тримали Хоуп на ланцюгу. Я ліву руку, Ві праву. Джинні та Чіна були спереду по боках. Вони стояли спиною до глядача і направляли на Гоуп також руки. У Джи це була права рука, а у Чі ліва.

Як тільки я чула що відео підходило до кінця я повернула монітор у вухо прикрив очі. Починала Гоуп, яка повзла вперед на колінах не дивлячись на те що ми її “тримали”. Ми стояли неподвижно підіймаючи руки під такт неначе тягнемо її до себе, а потім змінили позицію переходом у вигляді перекрутки. Тепер посередні спереду була Джинні. По боках були Ві та Хоуп, які стояли дивлячись на один одного. Ми з Чі були позаду, в середні, але щоб було видно. Ми теж дивилися на один одного. Поки Джи робила свої рухи у нас були фонові рухи. Хоуп і Ві це впевнені кроки один до одного. В нас з Чі це руки руками. Ми накривали протилежними руками руки один одного. Після чого відкидували голову прокрутивши ними. Після цього Чі потягнула мене до себе, так щоб я стала попереду неї. Хоуп і Ві коли їм залишилося пару кроків робили скачок і рух протилежними руками. Вийшло так, що ми стали в колону з якої на свою партію вийшла Чіна. Під час її партії ми розійшлися на свої позиції. Перша хто вийшов це Хоуп через що я могла підійти на середні. Хоуп стала напроти Чі. Далі була Ві, яка випригнула до переду правого боку, а далі Джи, яка пригнула до правого боку спереду чим відкрила мене. Це був обман. Бо всі думали що моя партія, але це партія Джинджер, яка збоку. Далі почався приспів де ми вже танцювали хореографію Le sserafim. Після однієї рядка була партія Ві та закінчила я продовжуючи вже своєю партією в куплеті.

Якщо коротко, то це енергійний танець де є місце секунді передишки в деяких партіях. Співати було важко, але ми цей момент пропрацювали та тепер я не задихаючись могла співати.По більшій частині я прикривала свої огріхи в танці харизмою. Як я жартома на репетиції говорила “режим сексі кішки з когітками увімкнений”. Навіть через маску я могла забрати увагу і заінтригувати своїми діями.

Коли Unforgiving закінчилася ми стали спинами на своєрідне інтро. Якщо дівчата були нерухомими, то мені то мені довірили рух під назвою “ріст химерного дерева”. Як би вам пояснити, щоб ви зрозуміли. Мені довелося повернутися до глядача і провести від стегна до плеча при цьому встававши рівніше.