Крихти

Я крихтами розсиплюсь по твоєму столу.

Уламками від дрону упаду до ніг.

Піщинками триматимусь твого подолу.

І розчинюсь мов цукор у твоїй воді.

Я подихом нічним до тебе завітаю.

Квітковим ароматом увірвусь крізь сон.

Я вранішнім дощем злегка повію.

Й запахну перед цим немов озон.

Я пташкою тобі тужливо заспіваю.

Котячим муркотінням відігрію душу.

Я тріском дерева в каміні нагадаю

Про бабину гіллясту у садочку грушу.

Я на світлинах посміхатимусь тобі щоночі.

Холодною постіллю нагадаю ніжний дотик.

Я під повіками сховаю свої сині очі.

Та вже не чутно буде мої дрібні кроки.