Закохалась

Закохалась влітку

У блакитну квітку,

Відшукала стежку –

Мережеву нитку.

Сонце на долоні

Промінцями долі

Провіщало щастя

Сяйвом веселковим.

Нагадало мрію –

Лагідну надію.

У своїх зітханням

Я до тебе лину!

Відчуваю милість,

Найщирішу дивність.

Серце у спокої –

Забуває пильність.

Поряд із тобою

Покохала волю,

Залишила зраду –

Випадкову долю.

І відчула радість,

Невимовну жвавість.

У хвилини смутку –

Найдивнішу святість.

(Січень 2012 р.)