***
00076
А мені теж печаль моя
Не думай що мені її не стало
В образотворчості пера
Невиданих комах смертельне жало.
Я під крилом її храню.
Вона росте і пахне хлібом.
А в день натхненних одкровеннь
Народиться відомим грибом.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯