море в місті м

300106
Публікація: 30.01.2025
Вірш
Завершено

хтось розтизкає кулак і звідти падає монетка

вона летить в повітрі й опускається на дно моря

така собі подорож монетки в 2 гривні

хтось ще пам'ятає відчуття монетки в руці

і погляд на море

- вже в останнє. але я ще повернуся.

(повернуся?)

хтось пам'ятає, як ноги закопуються в пісок

і пальці самі по собі ворушаться.

це так весело!

хтось думає - де ж от ці красиві мушлі як у фільмах

(а потім все життя згадує пісок без от цих красивих мушель)

хтось кидає щойно зв'язану торбинку на топчан і йде плавати

а потім пам'ятає шкірою всі ті хвилі й температуру води

і пірс на якому лишилися стояти люди

коли треба було йти

останній поворот голови, і моря невидно

але якщо піднятися от тими самими сходами сходами, яких...

то можна ще раз глянути

і прошепотіти "люблю"

і навіть поплакати

хтось так зробив в останнє

і сів на потяг

з наміром неодмінно повернутися.

монетко, не підведи.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі