море в місті м
хтось розтизкає кулак і звідти падає монетка
вона летить в повітрі й опускається на дно моря
така собі подорож монетки в 2 гривні
хтось ще пам'ятає відчуття монетки в руці
і погляд на море
- вже в останнє. але я ще повернуся.
(повернуся?)
хтось пам'ятає, як ноги закопуються в пісок
і пальці самі по собі ворушаться.
це так весело!
хтось думає - де ж от ці красиві мушлі як у фільмах
(а потім все життя згадує пісок без от цих красивих мушель)
хтось кидає щойно зв'язану торбинку на топчан і йде плавати
а потім пам'ятає шкірою всі ті хвилі й температуру води
і пірс на якому лишилися стояти люди
коли треба було йти
останній поворот голови, і моря невидно
але якщо піднятися от тими самими сходами сходами, яких...
то можна ще раз глянути
і прошепотіти "люблю"
і навіть поплакати
хтось так зробив в останнє
і сів на потяг
з наміром неодмінно повернутися.
монетко, не підведи.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.