Янгол гріховних бажань

Янгол гріховних бажань

--/--/--/--/-

-/--/--/--/

На оголеній спині криваві потоки

І тіло безлике погасло в пітьмі.

Чорні плями на крилах явили пороки,

Які оселились здавна в голові.

Його руки судомно ті скубали крила

І в танці кривавім від болю зайшлись.

Давно пута свої простягає могила:

Тихенький лиш голос шепоче: "молись!".

Проявили себе ті нестримні бажання

І муку душевну родили в пітьмі.

Та лиш серце, ще світле, схилилось в благанні,

Давно зруйнувавшись в тій клятій ціні.

Його губи просили, молили, благали.

Душею хотів він все це зупинить.

Та чим більш його серце те "краще" бажало,

Тим більше кровило, тим нижче летить.

І в тім бруді пороку цей янгол палає,

Не в силах піднятись і далі іти.

За гріховні бажання себе він картає,

Та в помсті жада руйнувати світи.

Його крила і тіло лиш ось почорніли,

Та помста наосліп веде його вслід.

І він буде горіти цим болем дозрілим,

Доки не зотліє з ударом орбіт.

Він паде на коліна від горя утрати.

Безсило загляне в руїни душі.

В нього стане питання: "Було того варте?",

Та власні вуста його знову німі.