Гіпосфера

Якось інакше я собі люмпенів уявляла

А вони і є різні.

Цікаво, це тільки в мене таке: я коли читаю твої твори, то ніби слухаю, як ти їх читаєш вголос, я чую в голові твої інтонації, усмішки.. )) І це в мене завжди таке було, якщо я особисто знайома з людиною, то я "чую" його повідомлення

Якщо тобі таке заходить,то вітаю з ексклюзивом! ))

Дворовий люмпен-пролетарій і - власноручно розмальований щоденник з римованими зізнаннями ліричного характеру ... ай да Микола! ай да с...й син!...

Персонаж закохуючий в себе

Дивні думки дивного дивака;)

Ого! То я крутіше 3Д формату, бо в мене аж 4-ри))

Це навіть беззаперечно: ти - найкрутіший))

Приємне перебільшення) зігріваюча гіпербола))

Як на мене, касирКа звучить приємніше

То тільки, якщо вона Катя))

Катя - не катить, Валя - не валить, Люба - не любить, Юля не - юлить. Залишається тільки Інна )))

Ін на не лишається, бо послана )) капець з іменами)

Як ви човен назвете, так він і попливе))

Хоч звʼязок матері з дитиною сильніший, хоч мати постійно голубить дитину, грається з нею, навчає, годує і пере, але найкращий в світі, чомусь, ТАТО!

По всякому буває, але зазвичай тато яскравіше, а мама рідніше.

Оригінально. І читається легко, описи без обтяжливих уточнюючих нагромаджень. Вийшло не гірше римованих текстів)

Дякую! Вірно підмітили. Ніколи не любив зайвих уточнень, які вбивають фантазію. Самому таке читати нудно, тому не пропоную такого читачу.

Щось схоже я писала в свої 16-19 років)) Місто, брак обмежень, ворона, музика, вулиці і роздуми..)) це все таке близьке.. ніби вчора я сиділа і писала, сидячи палареально над конспектами... Думка бігла за думкою.. Ти один, сам собі на меті.. Ах.. Відгукується на максималках.

Модерново. Яскравий текст. Дуже сподобалось!

Дякую!