ЛЮБОВ БЕЗ МЕЖ

Вітри шепочуть все про майбутнє,

Тумани сірі поплили на схід,

В серці моєму любов присутня,

Залишає свій таємничий слід.

Я десь далеко, ти не близько теж,

Але у любові не буває меж.

Вона, як річка, не спиняється,

Весною більше розливається.

У світі багато чужих облич,

Та серце моє тебе впізнає.

Ми роз'єднані, та Бог з’єднає.

Тебе почую, ти тільки поклич.

Все, що навколо нас ховається,

Порожнечею називається.

Любов – богиня соціальних мереж,

Її не бачиш, але там знайдеш.

А мрії пливуть, залишають слід,

Ти поруч є тут, хоч не присутня.

Любов — це правда, а не гіркий плід.

Тумани та час змінять майбутнє.

Мирослав Манюк

08.02.2025