ДАРУНОК НЕБА

Промінчик у світ цей прийшов таким:

Кругом новий світ, незнайоме щось.

Планета Земля – це твій новий дім.

Ось перший подих — життя почалось.

Вона ще не знає, як доля значна,

Для неї цей світ – мов тепла весна.

Поруч заплаче молода мати –

Радості сліз не може стримати.

Нехай усі дні будуть прозорі,

Нехай обійме вся радість земна!

Як сонце у небі доля ясна,

І сяяти, щоб як нічні зорі.

Будуть її на ручках тримати,

А по ночах колискову співати.

Як вона цінна, не знає вона:

Ангели щастя принесли сповна.

Маленьке життя – дарунок з неба,

Усмішка її — як світанку тепло.

Вона – це сонце, що гріє, як треба,

Як світло, яке на небі жило.

Мирослав Манюк

09.02.2025