Зміст
  • Розділ №1. І нехай таємниці відкриються
  • Розділ №2. Параноя або ж інстинкт самозбереження
  • Розділ №3. Затишний дім
  • Розділ №4. Сон нам лише мариться
  • Розділ №5. Щаслива колючка
  • Розділ №6. Створений чоловіком світ
  • Розділ №7. Посттравматичний синдром
  • Розділ №8. Всесвітній потоп
  • Розділ №9. Пекло на землі
  • Розділ №10. Гарячий поцілунок
  • Розділ №11. Похмілля
  • Розділ №12. Справжні почуття
  • Розділ №13. Компенсація за робітника
  • Розділ №14. Нещасний носочок
  • Розділ №15. Програма божевілля на рік
  • Розділ №16. Оманлива зовнішність
  • Розділ №17. Чесне серце
  • Розділ №18. Таємнича темрява
  • Розділ №19. Колекціонер магії
  • Розділ №20. Марні спогади
  • Розділ №21. Твоя палка аритмія
  • Розділ №22. Манія перфектціоніста
  • Розділ №23. Кожному по парі
  • Розділ №24. Дискримінація за заможністю сідниць
  • Розділ №25. Відьмина служба кол-центру
  • Розділ №26. Прогрес стосунках
  • Розділ №27. Унікальна магія
  • Розділ №28. Пристрасний вечір
  • Бонус
  • Розділ №18. Таємнича темрява

    Солодкий запах кориці, манив скуштувати напій на моєму столі, але я мужньо чекала того, заради кого вирішила вчинити таке дурне самогубство. Мої пальці ледь торкалися краю чашки, поки очі вишукували знайомі обриси. Час минав напрочуд повільно, від чого хотілося спати. А от власник «Тихого дому», схоже, не дуже спішив. Тому, я вирішила, що нічого не станеться, якщо я почну без нього.

    Обережно діставши з сумки бордовий носочок з білим горошком, я поклала його на стіл і зробила кілька ковтків кави. На смак було дуже солодко, міцно і...терпко? Схоже стійка підмішала мені чогось дивного. Але, перш ніж я встигла здійнятися, щоб спитати про це її, із кухні вийшов ніхто інший, як Алан Хоум. Чи то від алергії, чи то від його виду, але мене відразу ж кинуло в жар. Мить, дві, три, і я чхнула, ледь встигнувши ткнути носа у носок.

    — Елайно? — занепокоївся чоловік, швидко оглядаючи напій і здивовано розплющуючи очі. — Звідки у тебе це взялося? Це ж кава!

    — І тобі, доброго вечора, Алане, — шморгнула я, випиваючи завчасно виготовлене зілля від алергії. — Неси свого Сніжка, я йому тут кохання всього життя повертаю.

    — Ти заради щастя носків вирішила себе отруїти? — бурчав чоловік, дістаючи з кишені носок та залишаючи його поряд з парою.

    Я хотіла було відповісти йому, але була перебитою.

    — Сніжинка? Сніжинка! О, свята богиня, дякую, що повернула мені її! — радів Сніжок, нічого не помічаючи. — Як ти? Я так сумував за тобою!

    — Ело? Пішли зі мною... — занепокоєно почав Алан, підіймаючи мене з місця. Було жахливо душно, в голові гуло, і я ніяк не могла сконцентруватися на тому, що відбувалося. — Ти вся червона...

    — Люся щось додала до кави... — в голові запаморочилося, ноги підкосилися і я мало не впала на Алана.

    — Люся! Я тебе приб'ю, ти що їй намішала?! — кричав кухар, тягнучи моє тіло в підсобку. Ноги погано слухалися, тому я міцніше вхопилася за плечі Хоума. — Люся!

    — А що я? Я тільки алкоголю їй долила, щоб вона розслабилася.

    — Це ж скільки треба було налити, щоб вона відразу на ногах не могла стояти??? — сердився він.

    — Та щоб тебе... — стогнала я, розуміючи весь ідіотизм ситуації. — Через алергію моментально п'янію. А ще й ліки...Святі носочки...! Алане, тягни мене до холодної води.

    — Думаєш допоможе? — чоловік відкрив двері підсобки та всадив мене на тумбочку. Поки я протирала свої очі, щоб прояснити зір, він продовжив. — Посидь декілька хвилин, я зараз повернусь.

    Почувся звук замку і я залишилась наодинці зі своєю ж безпросвітною дурістю. Це ж треба було так влипнути! Апчхи! Лице горіло вогнем і цей жар опускався с кожною миттю нижче — до горлянки, грудей, а потім і по всьому тілу. Було важко дихати, не вистачало повітря. Надто жарко.

    Намацавши ґудзики на своїй блузці, я розтягнула їх і зуміла скинути лишнє. Дихати стало відразу легше, але я розуміла, що одна сорочка нічим не допоможе. Тому обережно посунулась по тумбочці до раковини та увімкнула воду. Гарячі пальці охопив прохолодний потік. Я почала вмиватися, щоб трохи охолонути та прийти до тями. Для повного щастя не вистачало лише Алана, який би відчинив вікно і впустив свіже повітря в цю кімнатку.

    Холодні краплі стікали по шиї вниз. Якби не місце, я б із задоволенням роздягнулася вся, щоб швидше вистигнути. Але приходилося так і сидіти в штанах та промоклій до тла білій майці, котра неприємно липла до тіла. Щоб хоч трохи стало легше, я підтягнула її вверх, прикриваючи лише груди, та сперлась на холодну стіну.

    — Свята Арано... — пробурмотав Алан, побачивши мене. — Я навіть не знаю, як на це реагувати. Чи то радіти, від того, що ти мені настільки довіряєш, чи то засмучуватись, бо ти мене взагалі за чоловіка не сприймаєш.

    — Та сприймаю, сприймаю... Дай мені щось намочити, чоловік, бо я в раковину зараз влізу від спеки.

    — Ело, чесне слово, я колись тебе...

    — Та на здоров'я, тільки спершу відчини вікно і дай чимось витертись, а то я помру і ти не встигнеш мене прибити, — скиглила я, стараючись обтиратися рукою.

    — Надумала собі, — буркотів Алан, відчиняючи навстіж вікно. Прохолодний вітер відразу ж увірвався в приміщення та пробігся по ногах. — Я взагалі-то мав на увазі, що зацілую. Яка мені вигода від того, що я тебе приб'ю?

    — А ти все не полишаєш ідеї завоювати мою прихильність? — сміялась я, приходячи потрохи до тями.

    — Завоювати? — хитро посміхнувся чоловік, підходячи ближче й опираючись руками по обидва боки від мене. — Ні, я планую загодувати тебе ласощами до такого стану, щоб ти стала залежна від них. Хочеш?

    Я дивилася в сірі очі Алана та не вірила своїм вухам. Цей чоловік наглим чином залицявся до мене. Погляд впав на його блідуваті губи, з яких не сходила посмішка. Вона була настільки щирою, наче він не жартував, а цілком серйозно обіцяв мене поцілувати. Від однієї думки по моїй шкірі пройшов табун мурашок. Несподівано для нас обох погасло світло. Темрява вдарила по очах, змушуючи кліпати ними.

    — Як ти себе почуваєш? — спитав чоловік, підходячи впритул до тумбочки та торкаючись колінами моїх ніг.

    — Краще, але все ще жарко.

    Алан Хоум похилитав головою та заправив хвилясте русе волосся за вухо. Потягнувшись за моєю вологою блузкою, він зім'яв її, а потім намочив у воді. Я простягнула руку, щоб взяти її, але він просто переплів наші пальця та опустив їх на край. Десь на вулиці загарчав голосно пес, але я навіть не відвела погляду від очей Алана. Він повільно підійняв руку з мокрою тканиною і торкнувся моєї щоки. Від холоду стало так приємно, що я навіть примружилась від задоволення.

    — Так краще? — прошепотів він, проводячи тканиною по шиї та голому плечу.

    — Набагато.

    Волога сорочка повільно повернулася до шиї та стала підійматися по ній до підборіддя, від чого я мимоволі підіймала лице. Сріблясті очі Хоума почали наближатися, пророкуючи мені катастрофу. Моє серце виплигувало з грудей. Воно стукало настільки голосно, що я чула його. Та все, що я могла — слідкувати за губами, котрі невпинно наближалися до моїх, щоб зупинитись на відстані якогось сантиметра.

    — Ти робиш мене божевільним, Ело... — прошепотів він в мої губи, щоб ледь помітно поцілувати їх через мить.

    — Ви там в порядку??? — спитав Кай, вриваючись в кімнату зі свічкою. Від несподіванки ми відхилились один від одного, злякано дивлячись на непрошеного гостя. — О, вибачте мені, що перервав, але там майстри прийшли з приводу електрики. Терміново кличуть власника.

    — Зараз вийду... — пробурчав чоловік, розтріпуючи своє волосся на голові. Коли Кай вийшов, він стягнув з себе бордову блузку та поклав на мої коліна. — Вдягни, щоб не застудилась ненароком. Я зараз постараюсь розібратися з цим швидше і ми підемо...

    — Та ні, все нормально, — ніяково посміхнулася, стараючись не видавати свого хвилювання. — Мені набагато краще. Я піду додому... Вже пізно.

    — Зачекай трохи і я проводжу тебе.

    — Не хвилюйся, я в нормі.

    Повільно спустившись на свої ноги, я відвернулася від Алана та скинула мокру майку. Десь за спиною почувся стогін.

    — Ти мене взагалі не сприймаєш за чоловіка? — не розумів він. Я натягнула його блузку, застібнула ґудзик та повернулась.

    — Просто довіряю. Не знаю, чому, не питай.

    — Ти мені подобаєшся, Ело. Дуже подобаєшся. І я тобі теж подобаюсь. Спробуймо краще дізнатися один одного?

    — Я подумаю про це, Алане. Але мені дійсно час.

    В очах чоловіка читався сум. Він хотів, щоб я відразу відповіла, але мені правда потрібен був час, аби розібратися у своїх почуттях. Тому я підійшла до нього ближче, погладила колючу щоку, легенько поцілувала на прощання та вийшла в зал. Забравши свої речі, я мовчки направилась на вулицю.

    Осіннє повітря приємно студило шкіру. Я повільно крокувала темною вулицею і думала про своє. В голові досі прокручувався наш поцілунок на тумбі, від чого я кусала свої губи. Було брехливо казати, що в нас не було майбутнього. Напроти, Алан здавався мені саме тією людиною, котра б могла витерпіти весь цей хаос в моєму житті. В носі нещадно засвербіло і я знову чхнула, підтверджуючи свої здогадки.

    — Хто? — за звичкою спитала.

    Я хотіла було подивитися навкруги, але хтось закрив мій рот, притискаючи спину до сильного тіла та тримаючи руки. Вдих, і моя свідомість стала покидати мене. В очах все попливло. Єдине, що я помітила — червоний вогник на пальцях злочинця, а потім опустилася темрява.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    LadyZem
    18.11.2023 00:55
    До частини "Розділ №18. Таємнича темрява"
    Все супер, тільки ніяк не міг Але зняти бордову блузку, оскільки чоловіки все ж носять сорочки, а блуза - жіночий одяг.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Надія Мак
    27.07.2022 13:41
    Так чомусь він причепився, може це буде хтось неочікуваний. Це ж детектив, треба шукати злочинця наперед :)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Катерина Халецька
    26.07.2022 23:04
    До частини "Розділ №18. Таємнича темрява"
    Ну, я взагалі, думаю, що хтось з самого початку це спеціально зробив, знаючи про її особливість. Можливо комусь потрібна душа відьми.... Полюбому там причетний той помічник який пропрацював в ресторані 1 день. Хтось забирає по частинках її душу, через ті предмети які вона оживляла і накладала закляття німоти. Через то, вона і почувається слабкіше. А зараз, цей хтось, забрав вже безпосередньо її.... Хм... а як же її спасуть і дізнаються що вона зникла.... Можливо, ті живі предмети які лишились, допоможуть....
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Юлія Богута
    26.07.2022 23:16
    До частини "Розділ №18. Таємнича темрява"
    Майже вгадали, я аж здивувалася) Тільки не душа відьми, а її специфічна магія) (по секрету спойлер, бо ви мене вразили своїм попаданням у ціль)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Катерина Халецька
    28.07.2022 01:27
    Я всеодно з нетерпінням чекаю і буду читати, бо те що вгадала сюжет це ж дрібниці, головне як ви то подаєте. Хм.... є в тому і крапля іншої цікавості, читати ще не завершені твори - аби випробовувати фантазію розгадувати сюжет....
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Катерина Халецька
    26.07.2022 22:58
    До частини "Розділ №18. Таємнича темрява"
    Аааааааааааа! Ну на самому цікавому.... Тепер я зрозуміла, відповідь на попередній комент...... Ууууу.... ну де ж так можна?! Через то не люблю читати, книжку, коли вона ще не вся викладена, а тут ця заманила.... А скільки там ще розділів? Можливо, я набирусь терпіння і дочекаюсь поки всі викладуться? Хоча тут замкнуте коло, бо мені ж цікаво......
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Юлія Богута
    26.07.2022 23:15
    До частини "Розділ №18. Таємнича темрява"
    Планується ще 8 розділів. Пишу десь один розділ в два дня, бо паралельно ще перекладаю. Але стараюсь швидше писати, якщо читають)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Катерина Халецька
    27.07.2022 18:21
    О, читають, читають... Тільки я книжки так щолкаю, що мені один розділ то так, лише роздражнитись... Якщо я перші 17 прочитала за один присєст і далі б читала якби було що... Тож, чекаю, дуже чекаю. Дуже, дуже чекаю...........
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше