Я ніяк не второпаю нащо мені стільки болю?

Я ніяк не второпаю нащо мені стільки болю?

Достеменно відомо, що я не титан, я— людина!

В цьому світі я танго танцюю по мінному полю

Із рядками під руку, що вбити хотіла

Й

Не вбила.

Журавлями здіймаються мрії. Прямують в небо.

/я забула як жити серед людей не живих!/

Я в своєму стражданні безсила. Вся сила в тебе.

В мене— рядки і відбитки емоцій

твоїх.

Я на мінному полі у паузах останнього танцю

Збираю ромашки і шлю їх невпинно книжкам!

Засушу їх у віршах своїх і відбитками пальців

-

Покажу свою силу богам.