Світ, зітканий із протиріч
У світі, де правда з брехнею
Міняються місцями.
Де написані колись дива
Перестають бути дивами.
Світ, де вкотре йде війна,
І якось треба захищатись.
⠀
Світ, де ти і я - ми цінні,
Але волю нашу хочуть проламати.
Світ, де добро десь поміж нас,
Хоча,треба трохи пошукати.
Світ, де тріскаються дзеркала
Від огиди тих, хто заглядає,
Є й такі…
⠀
Я народилась в світі,
Зітканому з протиріч,
Де люди сплятьт у день,
А живуть у ніч.
Де на полицях лежать розумні книги,
А розумні люди… теж лежать.
Лежать в могилах.
⠀
Хіба казали нам батьки,
Що буде дуже просто?
Хіба не писали предки нам листи,
Щоб ми за нас боролись?
Щоб ми стояли незворушно,
Міцно. А наші всі думки
Були до купи зібрані
(А потім у листи).
⠀
Вмирає час, коли його марнуєш.
Усе вмирає. В декого й душа.
Людська достойність, міць, жага.
Не вмирає тільки спрага до любові,
Але любов та хвора і дурна.
Не всім відчути духу силу,
Не всім підсилу прожить життя людиной.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.