Війна

000127
Публікація: 01.06.2022
Вірш
Завершено

Я боюсь війни.

Колись думала, що її не буде.

І не важливо, що після Першої

Світова йде Друга.

Мій світ виглядав так, наче їх нема.

Наче все загуло і більше не буде.

Та у цьому світі живуть люди.

І історія збудована/ зруйнована війною.

І через те, що народялася я в мирі,

Забула якою це було ціною.

⠀

Що смерть, біль, страждання -

Були нормою не рік, не два, не три.

І що топчимо ногами іх могили.

Хоч зацвіли вони квітьми.

Та всеодно, в землі, десь там кістки,

На які були пролиті сльози.

Гіркі, від болю та утрати,

Безсило зберегти, що захищали.

Дивитися як всі вони вмирали.

Всі вони.

⠀

А я є тут, роки опісля.

Але історія наздоганяє нас,

І хоч ми діти не війни,

Війна є поруч, жде свій час.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі