Війна
Я боюсь війни.
Колись думала, що її не буде.
І не важливо, що після Першої
Світова йде Друга.
Мій світ виглядав так, наче їх нема.
Наче все загуло і більше не буде.
Та у цьому світі живуть люди.
І історія збудована/ зруйнована війною.
І через те, що народялася я в мирі,
Забула якою це було ціною.
⠀
Що смерть, біль, страждання -
Були нормою не рік, не два, не три.
І що топчимо ногами іх могили.
Хоч зацвіли вони квітьми.
Та всеодно, в землі, десь там кістки,
На які були пролиті сльози.
Гіркі, від болю та утрати,
Безсило зберегти, що захищали.
Дивитися як всі вони вмирали.
Всі вони.
⠀
А я є тут, роки опісля.
Але історія наздоганяє нас,
І хоч ми діти не війни,
Війна є поруч, жде свій час.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.