Дім горить
000129
Кохана моя земле,
Чом це тебе розіп’яли?
Хочетьтся крикнути: «Леле»,
За що ж то нас так покарали?
⠀
Кохана моя домівко,
Чому в огні ти палаєш?
Хіба забула так хутко,
Що в моєму серці конаєш.
⠀
Хіба вже минуло дитинство,
В розвалах усі старі дні?
Хіба не пізнаю материнство
І дорослість в своєму житі?
⠀
Хіба вже не зійде сонце?
Невже то вже вічня тьма?
Скільки прийшло ночей,
А ранку і далі нема.
⠀
Земле моя кохана!
Діброви, степи і ліси!
Ви ж проростете знову
Джерела старої краси.
⠀
Простете на нашій крові,
Коріння сягне кісток.
І сонцяі впаде промінь
На тисячі й сотні жалоб.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯