Я від втоми валюся з ніг

Я від втоми валюся з ніг,

Від отриманих ран– сміюся.

Ти б, напевно, так також зміг,

—Я для власних думок аб'юзер.

В мене є перелом душі,

В серці п'ять ножових поранень,

Я від цього пишу вірші

На порозі знайомих спалень.

Десь, мабуть, вже знайомі ми,

Але, в принципі, нам не важко.

Бо лиш тільки під час війни,

Нам любити уже не страшно.