ПОШУК СЕРЦЯ

Я довго шукав тебе на Землі,

У спеку й в холод такий зухвалий,

Блукав в самоті де степи малі,

Серцем змучений, духом зів'ялий.

Шукав у тиші дерев лісових,

У мареві дум польотів нічних.

Не вірив ніяк я сновидінням,

Бо сни здавались лише видінням.

Я довго ішов через темноту,

Блукав між вогнем далеких доріг,

Чужих находив, а рідних не зміг,

Шукав кожен день, ішов в пустоту.

Сили зникали перед падінням,

Здавалося я бився з сумлінням.

Але коли вже упав та затих,

Тоді я відчув дотик рук твоїх.

Тепер ти поруч – пошук був вдалий.

Тримаю міцно ці руки малі.

І все, що шукав я строк тривалий,

Знайшов нарешті... на грішній Землі.

Мирослав Манюк

06.03.2025